Співпраця не складається

Прем’єр-міністр України Микола Азаров 15-16 травня має відвідати Брюссель, аби зустрітися з керівництвом Єврокомісії та депутатами Європарламенту. Традиційно зустрічі лідерів Партії регіонів з політиками і експертами у стінах Європарламенту організовуються за підтримки фракції соціал-демократів, які з 2010 року мають угоду про співпрацю з українською «партією влади». Про перспективи співпраці з Партією регіонів та актуальну політичну ситуацію в Україні – в інтерв’ю Deutsche Welle з Ганнесом Свободою. Євродепутат від Австрії очолює фракцію Прогресивного альянсу соціал-демократів з січня 2012 року, відколи його попередник на цій посаді Мартін Шульц став президентом Європарламенту.

DW: Пане Свобода, сьогодні міністри закордонних справ ЄС обговорюють питання політичного бойкоту «Євро-2012» в Україні. Як Ви гадаєте, чи мають всі європейські політики відмовитися від відвідин українських матчів Чемпіонату Європи з футболу?

Ганнес Свобода: Я гадаю, важливо, аби чемпіонат відбувся. Але присутність європейських політиків на матчах в Україні треба виключити.

DW: Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт перед зустріччю зі своїми колегами з інших країн ЄС заявив, що у нинішній ситуації першим кроком для нормалізації відносин України і ЄС має стати «покращення становища Юлії Тимошенко». У чому Ви вбачаєте таке покращення? Йдеться про виїзд Тимошенко для лікування за кордоном?

Ганнес Свобода: До Тимошенко треба ставитися нормально. Їй непотрібно якогось привілейованого підходу, вона не є кимось, судовий процес проти кого апріорі можна назвати політичним. Однак українське керівництво зробило все для того, щоб назовні цей процес виглядав суто як «афера правосуддя». Незалежно від того, чи винна Тимошенко, чи ні – сьогодні весь світ вже виходить з того, що вона невинна. Українське керівництво діє так, що можна говорити про політичну юстицію. Це помилка української влади. Їм треба гарантувати правосуддя згідно з усіма міжнародними стандартами – не лише стосовно Тимошенко, але й стосовно всіх інших. Я проти того, аби робити святу з Тимошенко і забувати про інші судові процеси, зокрема, проти Юрія Луценка. Це неприпустимо, щоб український уряд боровся з політичними опонентами такими нечесними методами.

DW: Українські урядовці обіцяють привести законодавство у відповідність до європейських стандартів, аби за політичні рішення урядовці не несли кримінальної відповідальності. Це дозволило б звільнити Юлію Тимошенко від тих обвинувачень, за якими її засуджено на сім років тюрми. Однак тим часом Генпрокуратура вже намагається довести її причетність до вбивства бізнесмена і політика Євгена Щербаня, яке сталося ще 1996 року...

Ганнес Свобода: Якщо судовий процес у цій справі відбудеться прозоро і у відповідності до всіх стандартів, тоді так тому і бути. Міжнародні спостерігачі мають пересвідчитися у тому, що обвинувачення мають під собою підґрунтя. Якщо з’ясується, що Тимошенко була якимось чином причетна до вбивства, я не готовий буду захищати її. Але якщо йдеться про переслідування з політичних мотивів, тоді ми маємо заявити про те, що українська влада зловживає правосуддям для досягнення політичних цілей.

DW: Ви ще вірите в українське правосуддя?

Ганнес Свобода: Минулими роками в Україні була ціла низка сумнівних судових процесів, які проходили під впливом різних політичних таборів. Я вірю лише у ті процеси, справедливість яких підтвердять міжнародні спостерігачі. Тут ми, представники Європейського парламенту, маємо проявити ініціативу. Я не хочу давати оцінку судовому процесу, який ще не відбувся.

DW: 2010 року представники Прогресивного альянсу соціал-демократів у Європарламенті підписали Меморандум про співпрацю з Партією регіонів. Цей меморандум з прем’єром Азаровим підписав Ваш попередник на посаді голови фракції соціал-демократів у Європарламенті Мартін Шульц. З огляду на нинішній розвиток подій - Ви вважаєте Партію регіонів демократичним партнером?

Ганнес Свобода: І я, і Мартін Шульц, усвідомлювали ризики, пов’язані з підписанням цієї угоди. Але тоді нашу ініціативу підтримувало багато людей, у тому числі посли багатьох країн, які на той момент працювали в Україні. Гадаю, спробувати було варто. Але дотепер я не бачив суттєвої готовності української сторони дослухатися до наших зауважень і пропозицій. Де-факто, ця угода заморожена. Якщо протягом наступних місяців не відбудеться радикальних змін в Україні, я виступаю за розірвання цієї угоди.

DW: Про які радикальні зміни Ви говорите?

Ганнес Свобода: Йдеться про судові процеси над представниками опозиції, у тому числі над Тимошенко. Правосуддя має бути відкритим і прозорим. Йдеться також про готовність українського керівництва обмежити вплив олігархів і запустити процес демократичних перетворень.

DW: Тобто, якщо нічого не зміниться, Ви офіційно розірвете угоду чи просто припините контакти?

Ганнес Свобода: Я напишу листа Партії регіонів, в якому дам зрозуміти, що співпраця була надто односторонньою: ми робили пропозиції, які Партія регіонів не приймала. Вже цієї середи у мене буде зустріч з прем’єр-міністром Азаровим. Я дам йому зрозуміти, що ми не готові компрометувати себе діючою угодою, яка може бути використана Партією регіонів як опосередкована підтримка. Ця підтримка може стосуватися лише демократизації країни і забезпечення верховенства права.

DW: У вівторок і середу український прем'єр-міністр Микола Азаров перебуватиме з візитом у Брюсселі. Однак ще кілька місяців тому керівництво ЄС скасувало візит президента Віктора Януковича з огляду на політичну ситуацію в Україні. Чи варто нині приймати Азарова?

Ганнес Свобода: Зустрітися з Азаровим – це правильне рішення. Діалог переривати не можна. Ми хочемо продовжувати діалог. Ми не хочемо остаточно заганяти Україну в обійми Росії. Але ми маємо зважати на дотримання певних стандартів.

DW: Чи можливий взагалі якийсь поступ у відносинах між Україною і ЄС за нинішніх обставин?

Ганнес Свобода: Поступ буде, якщо ситуація в Україні зміниться. Важливо, аби парламентські вибори восени відбулися чесно і прозоро.

DW: На якому рівні може продовжуватися співпраця протягом наступних місяців?

Ганнес Свобода: Економічні відносини будуть продовжуватися. Ми вже не раз намагалися досягнути за допомогою економічної співпраці змін у країнах, які були й значно менш демократичними за нинішню Україну. Ми не хочемо відштовхувати Україну до ще більш авторитарних країн, ми хочемо залишатися стратегічними партнерами. Але Україна має визначитися, чи вона хоче привілейованого партнерства чи просто економічних відносин.