50 років аудіокасеті
2 вересня 2013 р.
Пригадуєте? Маленька аудіокасета була тривалістю у 60, 90 та 120 хвилин. Записи шуміли, навіть зі спеціальною системою зниження шумів у касетному магнітофоні. А ще під час перемотки з касети інколи вилізала плівка та закручувалась у клубки. Разом із клубком касету діставали з касетоприйомника. Якщо виходило зробити це, не порвавши плівку, її можна було змотати назад олівцем.
Дивлячись на якість та комфортність сучасного формату MP3, важко собі уявити, як могла касета стати культовою. Досі ще існують Mixtape-вечірки, на яких люди програють один одному власну улюблену музику на касетах. Щоправда, сьогодні нові касети – велика рідкість.
Неймовірні нові можливості
"Без татусевого програвача Grundig можна було записувати не дуже стильну музику з радіо. Можна було записувати звук телепередач або самому виробляти аудіоспектаклі",- пригадав автор книжки "Касетник" та журналіст Ян Дреес у розмові з DW. Касети C90 він цупив у татусевій шафі. Сам тато робив собі аудіоархів, записуючи пісні з радіо.
Наглядачі за авторським правом – у Німеччині це відомство GEMA – називають просте копіювання музичного твору "піратством". Адже при цьому не відраховується ані копійки на гонорар композиторам та поетам. Ян Дреес розповідає: "GEMA вдалося 1985 року запровадити збір у 19 пфенніґів з кожної касети, які потім сплачувались авторам".
Відмінності на сході та заході
Працюючи над своєю книжкою, Ян Дреес виявив, що не лише технічна якість аудіокасет, вироблених у ФРН була відчутно кращою, ніж у НДР. "У НДР роздобути добрі касети було відносно важко. Вони мали там і інше значення, ніж тут. Держава жорстко лімітувала їх, маючи якийсь панічний страх перед силою касети. Тому що гурти мали можливість власноруч записувати свої альбоми. У 1980-х роках в НДР було лише два лейбли, і функціонери від культури визначали, що можна випускати",- описує Дреес.
Завдяки появі касет шанувальники з НДР могли записувати улюблених співаків через західні радіостанції. "У вісімдесятих роках у Берліні було чимало вечірок, на яких лунала західна музика",- розповідає Ян Дреес.
Культ та мистецтво
Цікаво, що і зараз є чимало фанатів компактної касети. З'явилась навіть окрема субкультура. Паралельно відбувається і ренесанс наручних годинників 1970-х років із рідкокристалічними дисплеями. Такі тенденції можна спостерігати особливо на вечірках у стилі інді, каже Дреес. Спеціально для фестивалю Melt!-Festival поблизу Дессау в Саксонії-Ангальт було записано мікси на аудіокасетах. Запис, зроблений два роки тому ді-джеєм Кристіаном Форбау, можна завантажити з їхньої веб-сторінки".
Касета продовжує жити – у вигляді стилізованих чохлів для смартфонів, наліпок або футболок із зображенням касети. "Касета вижила насамперед як мистецький об'єкт",- каже письменник Дреес. Він пригадав берлінського митця Ґреґора Гільдебрандта, який створив зі старих аудіокасет цілі велетенські скульптури. Їх виставляють тепер по всьому світі та навіть продають.
Касета та комерція
Ще пару років тому на касеті можна було купити аудіокниги та казки для дітей. Але, схоже, великих грошей на цьому вже не заробиш. Золоті часи аудіокасети вже давно минули. Німецька співачка-переможець "Євробачення" Лєна у своїй пісні "My Cassette Player" ностальгує за своїм стареньким касетним магнітофоном і хоче, щоб їй його повернули. У ній добре передано тягнуче звучання аудіокасети.