Хто і чому виступає за та проти урядової медичної реформи

У середу, 20 вересня, виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун заявила про презентацію наступного етапу впровадження електронної системи охорони здоров'я. "Відтепер лікарі первинної ланки, які працюють у медзакладах, що вже внесені до системи eHealth, можуть реєструватися самі та реєструвати декларації своїх пацієнтів", - написала Супрун у Facebook. Це, за словами очільниці міністерства, дозволить запустити перший із кроків реформи фінансування медицини - принцип "гроші ходять за пацієнтом".

Реформу в кабінеті міністрів планували ухвалити ще під час минулої сесії Верховної Ради. Але один із двох законопроектів, що визначає новий механізм фінансування медичних послуг, встиг пройти лише перше читання, а другий, що вносить відповідні зміни до бюджетного законодавства, взагалі провалився з першої спроби.

Профспілки та комітет

Запропонована урядом реформа викликає чималий спротив серед частини медичних працівників України. Днем раніше під стінами Верховної Ради відбулася акція протесту за участі близько трьох тисяч медичних працівників. Окрім підвищення зарплат, серед побажань протестувальників був і перегляд медичної реформи. Перелік своїх вимог, який, за словами організаторів акції, підписало близько 100 тисяч медиків, вони передали українському уряду.

На думку лідерів галузевої профспілки, проблема запропонованого законодавства полягає у тому, що автори законопроектів не вели діалогу із медиками щодо цього питання та не підключали фахівців спілки до розробки реформи. "Ми не проти реформи, але не так, як це робиться зараз", - заявив у розмові із кореспондентом DW під час акції протесту заступник голови київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.

Спільно із профспілками проти реформи налаштоване і керівництво парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Заступник голови комітету Олег Мусій 20 вересня зачитав з трибуни Верховної Ради вимоги медиків, зазначивши, що напередодні комітет одноголосно їх підтримав. Коментуючи питання реформи для DW, голова комітету Ольга Богомолець заявила, що запропонований урядом законопроект призведе до збільшення в Україні соціальної несправедливості, недоступності для людей високоспеціалізованої медичної допомоги, а також до масового закриття лікарень та звільнення медиків. "В майбутньому це приведе до утворення черг і тривалого очікування на медичну послугу", - прогнозує народна депутатка.

Уряд та активісти

Локомотивом реформи, натомість, є уряд та міністерство охорони здоров'я із виконуючою обов'язки міністра Уляною Супрун. Підтримує медичну реформу і низка громадських організацій. Директор програми "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження" Вікторія Тимошевська зазначає, що низка закидів на адресу реформи не витримує жодної критики. Так, незадоволення введенням співоплати за медичні послуги, які не входитимуть до гарантованого державного пакету медичних послуг, на думку експертки, дивує. Така співоплата, за її словами, й так фактично існує у вигляді неофіційних платежів "вдячності" та хабарів. "Але при цьому ніхто не може розрахувати, на які видатки йому розраховувати в разі хвороби чи нещасного випадку, я вже мовчу про прозорість чи контроль за використанням коштів", - каже Тимошевська.

Цю думку підтримує й виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина. За даними опитування фонду, 97 відсотків українців платили за ліки під час амбулаторного лікування. Медична реформа, за її словами, має змінити модель надання медичних послуг. "У новій системі охорони здоров’я гроші ходитимуть за пацієнтом - держава оплачуватиме конкретну послугу, що надається конкретному пацієнту", - розповідає Стефанишина.

Тимошевська зазначає - акція протесту під Верховною Радою зовсім не значить, що усі лікарі налаштовані проти реформи. За словами експертки, зміни, запропоновані урядом, підтримує багато сімейних лікарів, молоді спеціалісти, а також ті, хто суміщає роботу у державних закладах медицини з приватною практикою - всі вони найбільше виграють від запровадження прозорих правил гри. Ті ж лікарі, що не підтримують реформу, не завжди розуміють її суті, тому й побоюються звільнення, нестачі пацієнтів, закриття лікарень і маленьких зарплат, додає Стефанишина. "Друга категорія - це лікарі, які розуміють, що надання медпослуг стане прозорим, і бояться втратити джерела збагачення - хабарі, відкати аптек і так далі", - каже вона.

Непросте голосування

Богомолець сподівається, що урядовий законопроект не набере необхідної кількості законів під час другого читання. Вона звертає увагу на те, що в парламенті зареєстрована низка інших проектів щодо державної політики та державних гарантій в сфері охорони здоров'я, а також три законопроекти щодо обов'язкового медичного страхування, які також потрібно внести на розгляд депутатів. "Ще один важливий аспект: щоб відбулася реальна реформа охорони здоров'я, має бути гарантія держави на фінансування від 7 відсотків ВВП на охорону здоров'я, а не 2,7 відсотка як зараз", - зазначає голова профільного комітету.

Тимошевська ж не береться прогнозувати долю майбутнього голосування, яке, за її словами, заплановане на п'яте жовтня. "В цей день будуть ухвалювати закон про структурні зміни у другому читанні та бюджетні зміни - в першому. Це буде непросте голосування, але хочеться вірити, що здоровий глузд переможе", - каже експертка. Втім, Стефанишина додає - деякі медики не чекають на відмашку Верховної Ради і починають запроваджувати елементи реформи самостійно. "Так в Ужгороді кожен сімейний лікар вже завів собі електронну базу пацієнтів, - каже вона, - а лікарні різних областей України почали процес автономізації".