Меркель та Саркозі виступили за створення економічного уряду єврозони
17 серпня 2011 р.На спільній прес-конференції за підсумками переговорів у Парижі лідери Німеччини та Франції заявили про необхідність тіснішої співпраці країн єврозони у галузі економічної та монетарної політики. Ніколя Саркозі висловився за те, щоб 17 країн єврозони ще до кінця наступного літа законодавчо закріпили дозволений ліміт державних боргів. Меркель назвала цю ініціативу "амбітним проектом". Канцлер ФРН та президент Франції висловили рішучість захищати єдину європейську валюту. "Євро - це наше майбутнє", - сказала Меркель. Як пояснили обидва лідери, для координації економічно-фіскальної політики країн єврозони має бути створена спеціальна комісія, яку міг би очолити чинний голова Ради ЄС Герман Ван Ромпей. Засідання цього органу мали б проходити двічі на рік.
"Євробондам" - відбій
Як Саркозі, так і Меркель рішуче виступили проти швидкого запровадження так званих "євробондів" – довгострокових загальноєвропейських облігацій, зобов'язання за якими б покривали спільно всі економіки країн ЄС. Німецький канцлер вважає, що вони не стануть виходом з боргової кризи. Саркозі, водночас, заявив, що поява євробондів можлива лише у віддаленому майбутньому. Однак для цього, сказав він, необхідні "кроки з подальшої інтеграції єврозони". Раніше експерти заявляли, що поява євробондів позбавила б слабкі країни єврозони тиску з боку біржових спекулянтів. Зокрема за їхнє запровадження агітувала Греція. Водночас запровадження євробондів було б невигідним країнам єврозони з сильною економікою.
Реакція бірж
Тим часом відомий американський фінансист Джордж Сорос, якого преса нерідко називає одним з найбільших глобальних спекулянтів, вважає, що запровадження євробондів, власне, піде економіці Європи на користь. Сорос вважає, що саме ФРН як провідна економіка у Європі має відповідати за процес запровадження євробондів, тоді як Греції та Португалії, на його думку, варто залишити єврозону. «ЄС та євро пережили б це», - заявив він.
У цілому ж ринки відреагували на виступ президента і канцлера негативно, зазначає агенція Reuters. За словами деяких експертів, вони чекали від лідерів Франції та Німеччини набагато конкретніших заяв та кроків, аніж просто збірки якихось ідей. Пропозиція обкладати податком фінансові трансакції призвела до різких падінь на біржі Франкфурта-на-Майні. Індекс DAX після відкриття біржі у середу, 17 серпня, впав на 1,43 відсотка, а акції біржового оператора Deutsche Boerse знецінилися на понад 6 відсотків. Обкладання податком трансакцій може значно ускладнити комп'ютеризовану торгівлю цінними паперами, пояснює агенція AFP.
Дмитро Каневський / dpa, afp, reuters
Редактор: Христина Ніколайчук