Феномен мюнхенської "Баварії"

Коли 1979 року Улі Генесс (Uli Hoeneß) через травму припинив кар'єру футболіста, ставши у 27 років наймолодшим футбольним функціонером в історії Бундесліги, він мав чітке бачення майбутнього. "Я завжди вважав, що ФК (футбольний клуб) "Баварія" Мюнхен треба перетворити з невеличкого клубу на всесвітньовідому марку", - сказав він в ефірі телеканалу FCB TV, який належить самому клубові. Із вікна студії, де сидить президент клубу Генесс, - видно, як тренуються світові зірки, чия ринкова вартість становить близько 580 мільйонів євро. Лише цього року на трансфери футболістів - Хамеса Родрігеса, Корентіна Толіссо та Кінгслі Комана - пішло ще близько 120 мільйонів євро.

Бундесліги замало

У Німеччині баварський клуб, який рекордну кількість разів ставав чемпіоном, вже давно є символом лідерства. Клуб лишився вірний своєму гаслу: "Mia san mia", тобто "Ми - це ми". Цей вираз, що вже став крилатим у всій Баварії, насправді походить з австрійської армії і має вселяти віру в перевагу над супротивником та впевненість у собі. Колишній воротар клубу Олівер Кан (Oliver Kahn) вважає, що це справді діє. "Це означає й переносити усі заздрощі та неприязнь із боку половини нації", - додає він.

На рахунку клубу вже 27 титулів чемпіона Бундесліги та 18 здобутих Кубків Німеччини, але й цього замало. "Я б віддав усі інші титули, аби перемогти разом з "Баварією" в Лізі чемпіонів", - визнав ще на початку року тодішній головний тренер баварців Карло Анчелотті. Це йому не вдалося, тож від 29 вересня він - вже не в команді. Такі закони світового футболу.

Про це знає і 24-річна Каміла з передмістя Ріо-де-Жанейро, яка вже багато років є фанаткою "Баварії". Вона пам'ятає, як усе почалося: "Коли десять років тому я вперше побачила Олівера Кана, всередині мене щось перевернулося! Олівер Кан - чоловік мого життя, найкращий у світі, немає кращого за нього в цілому світі". Найбільша мрія Каміли - зустрітися з Олівером Каном особисто.

Підтримка у найважчі години

Для Улі Генесса важливим є не лише успіх всесвітньовідомої марки, а і внутрішня єдність у клубі. "Ми вже давно перестали бути лише футбольним клубом. Для багатьох людей у нашій спільноті ми стали чимось на кшталт батьківщини, замінником родини", - пояснює Генесс. Найкраще ці слова може підтвердити колишній захисник "Баварії" Самуель Куффур, якому довелося пережити сімейну трагедію. "Одним з найважчих моментів мого життя був 2003 рік, коли я втратив доньку", - розповідає футболіст на своїй віллі в Аккрі.

Його донька, якій тоді не було і двох років, потонула унаслідок нещасного випадку на батьківщині Куффура - в Гані. Одразу після того, як стало відомо про трагедію, до нього додому прийшли Улі Генесс та колишній нападник, а на той час вже голова правління баварського клубу Карл-Гайнц Румменіґґе (Karl-Heinz Rummenigge), аби втішити футболіста. "Упродовж двох годин вони змогли організувати приватний літак, щоб я зміг полетіти до Гани, - пригадує Куффур, - і цей приватний літак залишався в Аккрі, поки я не вирішив усе". Для нього все це свідчить про одне: "Це показує тобі, що ці люди готові прийти тобі на допомогу".

Міжнародна історія успіху

Підвалини для міжнародного успіху клубу заклав ще 50 років тому Франц Рот (Franz Roth), якого прозвали "биком". У матчі проти "Рейнджерс" із Глазго у додатковий час під час фіналу Європейського кубка володарів кубків - попередника нинішньої Ліги чемпіонів - він забив єдиний та вирішальний гол. Тоді Рот грав разом з Францом Бекенбауером (Franz Beckenbauer) на прізвисько "кайзер". Товариство їм складали такі зіркові гравці, як воротар-легенда Зепп Маєр (Sepp Maier) та славетний бомбардир Ґерд Мюллер (Gerd Müller). Тепер уже 71-річний Франц Рот пригадує про здобуті тоді трофеї, розповідаючи про це у своєму невеличкому спортивному магазині в містечку Бад Верісгофен, розташованому в мальовничому районі Баварії. За його словами, він "усю ніч" дивився на здобутий кубок, який поставив біля ліжка. "Усю ніч!" - наголошує футбольний ветеран.

Загалом баварський клуб, що в Німеччині зажив слави "зірки півдня", здобув 60 національних та міжнародних нагород та титулів. Серед здобутків - титул п'ятиразового переможця Ліги чемпіонів. Тож баварці вважаються одним з найуспішніших спортивних клубів світу. І водночас "Баварія" - одне із найбільших спортивних об'єднань світу, адже його велика родина налічує близько 300 тисяч членів. Для порівняння: "Реал Мадрид" налічує близько 100 тисяч членів, "Барселона" та "Манчестер Юнайтед" - по 150 тисяч відповідно. "Тоді ми розпочинали із 20 співробітників та річного обігу в 20 мільйонів дойчмарок, - пригадує Улі Генесс. - А тепер у нас 630 мільйонів обігу та майже тисяча співробітників".

Що криється за феноменом "Mia san mia"?

Щоб оцінити значення цих цифр та вивчити міжнародний феномен мюнхенської "Баварії", співробітники DW Нільс Айкслер (Niels Eixler) та Мануель Верінґ (Manuel Vering) проїхали навколо світу загалом 50 тисяч кілометрів. Під час мандрів вони запитували людей: що робить клуб таким популярним? Чи можна вважати "Mia san mia" серйозним бойовим гаслом, чи це - просто рекламний слоган? Чому мюнхенська "Баварія" так само здобуває собі фанатів у Бразилії, як і в Лондоні, Нью-Йорку, Японії, Гані та Тель-Авіві? Якими є вади клубу?

10 жовтня відбулася світова прем'єра 85-хвилинного документального фільму DW "Феномен "Mia san mia". Футбольний клуб "Баварія" - міжнародна історія успіху" ("Das "Mia san mia"-Phänomen. FC Bayern - Eine internationale Erfolgsgeschichte"). Стрічку вперше продемонстрували в берлінському кінотеатрі Babylon. Фільм докладно розповідає про гравців та керівництво клубу, а також показує його фанатів по всьому світу. Як і внесок, який вони зробили й роблять у те, щоб мрія Улі Генесса про перетворення невеличкого футбольного об'єднання на світову легенду вже давно стала реальністю.