Молдова готова відмовитися від миротворців у Придністров'ї
9 січня 2012 р.
Молдова готова замінити миротворчу місію на Дністрі цивільними спостерігачами. У Зоні безпеки придністровського конфлікту більше не потрібні зброя й загородження, вважає віце-прем'єр уряду Молдови Євген Карпов. Його підтримують місцеві правозахисники та керівництво Ліберальної партії, що входить до складу правлячої урядової коаліції.
Про необхідність демілітаризації в Зоні безпеки йдеться також у розповсюдженій днями заяві посольства США в Кишиневі. А Євросоюз, стверджує глава делегації ЄС в Молдові Дірк Шюбель, підтверджує "готовність брати активну участь у дискусіях про демілітаризацію регіону і відповідному перетворенні теперішньої миротворчої операції на Дністрі на місію під егідою ОБСЄ в контексті врегулювання придністровського конфлікту".
Тирасполь хоче зберегти миротворців
Проте в Тирасполі з миротворцями розлучатися не хочуть. Новий лідер самопроголошеної Придністровської республіки Євген Шевчук стверджує, що чинний формат підтвердив свою життєздатність, і миротворці фактично охороняють життя громадян республіки. Нині до спільних миротворчих сил у Придністров'ї входять кілька сотень російських, придністровських та молдавських військовослужбовців, а також кілька військових спостерігачів від України. Миротворці несуть службу на 15 стаціонарних постах і КПП, розташованих на ключових ділянках Зони безпеки.
У Молдові відбуваються акції протесту
Кишинів і Тирасполь сходяться лише в одному - в необхідності об'єктивного та повного розслідування подій 1 січня, коли був застрелений громадянин Молдови Вадим Писар. Ця трагедія стала причиною масових акцій протесту, в яких брали участь жителі сіл, розташованих у Зоні безпеки.
Люди, обурені діями російського миротворця, який смертельно поранив вісімнадцятирічного юнака, вимагали ліквідації КПП. Їхні вимоги були частково задоволені: за рішенням Об'єднаної контрольної комісії (ОКК) штат посту № 9, де й стався інцидент, було вдвічі скорочено, миротворців роззброїли, а бетонні загородження на мосту через Дністер - зняли на початку січня. Але протести тривають. Вони відбуваються й в Кишиневі перед посольствами Росії та Румунії. Їхні учасники мають намір домогтися повної заміни миротворців на цивільних спостерігачів з міжнародним мандатом.
Миротворців - до казарм
Молдавські політологи солідарні з демонстрантами. На думку директора Інституту політичних досліджень Віорела Чиботару, миротворчі пости не приносять користі з точки зору підтримки миру в регіоні.
Тільки сам Кишинів має показати приклад, впевнений адвокат Іон Дрон. Він пропонує владі республіки заборонити молдавським миротворцям виходити на чергування, нехай вони несуть службу у казармах. І тоді стане зрозуміло, що жодної необхідності в них немає.
Тирасполь бачить політичне підґрунтя
Цю думку поділяють далеко не всі. Так, підполковник запасу Микола Парчевський, який у середині 1990-х років служив в миротворчих силах, вважає, що молдавські праві радикали спробують використати нинішню ситуацію у політичних цілях, щоб скомпрометувати російських миротворців і перешкодити процесу врегулювання в цілому.
На думку придністровського політолога, керівника Центру стратегічних досліджень та ініціатив Андрія Сафонова, Кишинів прагне розв'язати "глобальне політичне завдання" - замінити в зоні конфлікту російських миротворців на солдатів НАТО або Румунії. Сафонов не виключає нового збройного конфлікту і впевнений, що вторгнення в Придністров'ї "практично неминуче".
2012-го року миротворчої місії на Дністрі виповнюється 20 років. Вона об'єднує представників учасників збройного конфлікту 1992 року і країн-гарантів врегулювання - Росії та України.
Автор: Юлія Семенова, Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько