Мосул: що буде після "Ісламської держави"

Ознак того, що з іракського Мосула зовсім скоро можуть бути витіснені силиекстремістського угруповання "Ісламська держава" (ІД), дедалі більше. І це навіть попри те, що за оцінками управління верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН), близько ста тисяч мешканців другого за розмірами міста в Іраку використвуються бойовиками як живий щит від наступу іракської армії, а за центр Мосула ведуться кровопролитні бої.

Кінець ІД - все ще не кінець конфліктів

Однак витіснення бойовиків з неофіційної столиці ІД не вирішить усіх проблем, які накопичились. І не тільки тому, що понад півмільйона людей з початку наступу іракських військ на Мосулминулої осені вимушено залишили місто. І навіть не тому, що відтворення умов для їх повернення триватиме роками. А перш за все тому, що витіснення ІД з півночі Іраку залишить у цьому регіоні управлінський вакуум, адже наразі не ухвалено жодного рішення про те, хто керуватиме ним в умовах миру. А значення цього рішення дуже важливе, оскільки у міжнародній коаліції по боротьбі з ІД поряд з такими гравцями, як США, також бере участь низка локальних груп, які поза метою витіснення ІД мають зовсім різні цілі.

Є сили, які контролюються урядом у Багдаді: антитерористичні з'єднання, які підпорядковуються прем'єр-міністру, та частини, які входять до структур міністерств оборони та внутрішніх справ країни. Мають місце також різні шиїтські групи бійців так званих "Народних сил самооборони" - деякі зі зв'язками з Іраном, деякі - без таких. Також в регіоні з ІД борються курдські загони "пешмерга": деякі з них належать до "Демократичної партії Курдистану", яка є правлячою в автономному регіоні на півночі Іраку - Іракському Курдистані, інші - до партії-конкурентці Патріотичному союзу Курдистану. Поряд з усіма названими діють ще й окремі озброєні сунітські загони.

Райк Генляйн (Rayk Hähnlein) з Берлінського фонду науки і політики у розмові з DW підтверджує: "Зрозуміло те, що це, власне, арабське місто не може довгий час утримуватись курдами чи шиїтськими формуваннями. Однак, що саме це означатиме на практиці, поки що невідомо", - констатує експерт з питань безпеки.

Курдська автономія

Курдські та шиїтські збройні загони не беруть активної участі у боях в межах міста. Однак вони вели важкі бої на підступах до Мосула, а тому вимагатимуть виплати тої ціни, яку вони заплатили кров'ю своїх солдатів. Курди на півночі Іраку вбачають у цій ситуації сприятливий історичний момент для розбудови своєї самостійності. На 25 вересня цього року курди запланували референдум щодо незалежності регіону. Експерт з питань Іраку Ренад Мансур з британського дослідницького центру Chatham House у розмові з DW звертає увагу на пікантну деталь цього голосування: воно проводитиметься також у так званих "спірних областях", як от навколо Кіркука, де, як відомо, мають місце родовища нафти.

Шиїтські збройні загони вели бої на заході від Мосула і добилися того, що розірвали зв'язок міста з позиціями ІД у Сирії. Оскільки ці загони були сформовані винятково з метою боротьби з ІД, то після перемоги логічним було б їхнє розформування. Однак, на думку Мансура, ці загони чинитимуть спротив демобілізації та шукатимуть собі інших завдань - наприклад, на територіях уздовж сирійсько-іракського кордону. Генляйн додає, що особовий склад цих загонів сягає 100 тисяч людей. Причому, каже експерт Фонду науки і політики, вони мають потужні зв'язки з Іраном, який у цьому випадку намагатиметься реалізувати свій вплив у регіоні.

Після ІД у Сирії

Схожа на мосульску проблематика виникає також і на півночі та сході Сирії. Тамтешній бастіон ІД Раккатакож піддається масованому наступу і, скоріш за все, буде звільнений від бойовиків найближчим часом. У наступі провідну роль відіграють сили Сирійського демократичного фронту. Вони ж у більшості пов'язуються з сирійською курдською партією PYD. "PYD, яка управляє на півночі трьома кантонами та розуміє їх як "свій регіон", вбачає у своїх успіхах право на автономію та навіть на незалежність", - каже Генляйн. США ж вважають курдів корисним інструментом у боротьбі проти ІД, постачають їм зброю та надають таємну інформацію.

Для Туреччини, партнера США по НАТО, партія PYD через її близькість до Робітничої партії Курдистану PKK розглядаєтсья радше як терористичне угруповання, яке є ще більш небезпечним, ніж ІД. Ренад Мансур очікує, що сирійські курди після повернення Ракки доводитимуть США свою прихильність та посилюватимуть таким чином свої переговірні позиції. Однак Мансур застерігає, що незважаючи на усі поточні складнощі партнерство США та Туреччини настільки глибоке, що курди матимуть великі проблеми з реалізацією своїх планів: "Не можу собі уявити, що США після витіснення ІД з північного заходу Сирії насправді підтримуватимуть проект автономії".

Яблуко розбрату - нафтова провінція Дайр-ез-Заур 

У Рацці та навколо неї, а також на території провінції Дайр-ез-Заур, зайнятих ІД, існує й інша проблема. Тут за найбільш стратегічні позиції після витіснення ІД "зіштовхуються", з одного боку, сирійська армія, її союзники та російські літаки, а з іншого, - американський спецназ та Демократичні сили Сирії (Syrian Democratic Forces, SDF). На думку Генляйна, зростає небезпека прямої конфронтації: "Ми бачили підтвердження цього минулими тижнями: американці обстріляли сирійський літак, ті обстріляли іранський дрон. Росіяни різко відреагували та заявили, що розглядадимуть літаки коаліції під проводом США, які летітимуть на захід від річки Євфрат, як потенційні цілі. Це доволі чіткий сигнал того, що ситуація загострюється".

Яблуком розбрату можуть стати і власне нафтові родовища у Дайр-ез-Заурі. Сирійська армія намагається взяти і місто, і провінцію раніше сил SDF. І цей "біг наввипередки" уже призвів до прямих зіткнень сирійських військ з американцями неподалік міста Танф. США розташували там, на сирійській території, тренувальний табір для противників Асада. А з росіянами США домовились про створення зони безпеки у радіусі 50 кілометрів навколо Танфа. Сили Асада, за необхідності, можуть бути витіснені з неї із застосуванням зброї.

Також і на північному маршруті просування сирійської армії у напрямку Дайр-ез-Заура стались бойові зіткнення. Цей маршрут підводить так близько до Ракки, що урядові сили зіткнулись там з військами SDF і почали стрілянину. Саме там американцями і був обстріляний сирійський військовий літак. Ренад Мансур доходить такого висновку: "Фундаментальні проблеми, коріння цих проблем завжди перекривались тим, що усі сторони боролись з ІД. Але коли із рівняння зникне ІД, то ці проблеми опиняться на передньому плані".