Мюнхенська конференція з безпеки: в центрі уваги - Україна
6 лютого 2015 р.6 лютого розпочинається Мюнхенська конференція з питань безпеки. Саме у той час, коли офіційна кризова дипломатія топчеться на місці, захід у Мюнхені відкриває простір для нових рішень - або принаймні для їхнього пошуку. Рідко на конференцію покладалися більші сподівання - особливо з огляду на жахливу завойовницьку війну терористичних угруповань "Ісламської держави" та тривалі бої на сході України, які забрали життя вже більше 5300 людей.
Усе це, як висловився в інтерв’ю DW голова конференції Вольфґанґ Ішинґер, явища "руйнування світового ладу", якому буде присвячений порядок денний конференції. "Чим серйознішою є криза, тим важливішою стає конференція з безпеки для тих державних очільників, які повинні знайти шляхи врегулювання конфліктів", - упевнений Ішинґер.
Тиск на Росію зростає
Тож більше 20 глав держав та урядів, 60 міністрів закордонних справ та оборони, а також численні фахівці, які зберуться у старовинному готелі Bayerischer Hof (на фото вгорі), мають більш, ніж достатньо тем до обговорення. І не лише під час офіційних дискусій, а й за зачиненими дверима. Так, в особах українського президента Петра Порошенка та російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова зустрінуться антагоністи конфлікту, який спричинив новий "крижаний період" у відносинах Росії та Заходу.
Остання ескалація насильства на сході України без сумніву стане однією із центральних тем у Мюнхені. Канцлерка ФРН Анґела Меркель прибуде на конференцію після того, як у супроводі французького президента Франсуа Олланда проведе переговори у Києва та Москві з президентами Порошенком і Путіним. Меркель, яка знову і знову настійливо закликала Путіна піти на поступки, і надалі робить ставку на дипломатичне розв’язання конфлікту на Донбасі і відкидає постачання зброї українській армії.
Віце-президент США Джо Байден, який очолить у Мюнхені велику американську делегацію, також виступає проти постачання Києву летального озброєння, але при цьому гостро критикує російське втручання в Україні. США готові підвищити "ціну за агресивну поведінку Росії", заявив політик газеті Süddeutsche Zeitung, адже на кону - не менше, ніж європейська безпека.
Яку роль відіграє Німеччина?
Те, що німецький уряд докладає значних зусиль для розв’язання українського конфлікту, відповідає провідній темі минулорічної конференції в Мюнхені. Тоді німецький президент, міністр закордонних справ та очільниця міністерства оборони в унісон висловлювалися за більш активну роль Німеччини в урегулюванні міжнародних криз, під чим малося на увазі постачання зброї іракським курдам.
З перспективи глобальних гравців, зокрема Організації Об'єднаних Націй (ООН), Німеччина могла би робити більше. "Було би добре, якби ми могли бачити ресурси Німеччини й в Африці", - заявив в інтерв’ю DW заступник генсека ООН Ян Еліассон у контексті миротворчих місій організації.
Нове значення конференції
Мюнхенський захід, який проводиться уже в 51 раз, вважається найважливішою конференцією з безпекової політики в Європі ще й через велику кількість відомих учасників. Після її заснування у 1963 році учасники заходу фокусувалися передусім на розвиткові Бундесверу. Серед учасників тоді переважали військові, й поки в конференц-залі виступав німецький міністр оборони, під стінами готелю проходили демонстрації проти "підбурювача до війни".
Спершу Мюнхенська конференція мала чітко трансатлантичну спрямованість, однак у 1990-х роках вона відкрила свої двері для учасників із інших регіонів світу. А найпізніше після терактів 11 вересня 2001 року її програма присвячена світовим кризам. Саме через її неформальний характер конференції часто вдавалося давати поштовхи, які пізніше могли використовуватися у реальній політиці.