Міф про безпечність балканських країн

Баварське міністерство внутрішніх справ займає чітку позицію: "Так, ми переконані в тому, що Албанія, Косово і Чорногорія є "безпечними країнами походження", - заявив прес-секретар відомства Олівер Плацер. "Більше 99 відсотків усіх заяв на одержання притулку, які були подані вихідцями з цих країн, відхиляються Федеральним відомством з питань міграції та біженців як очевидно необґрунтовані". За словами Плацера, лише в поодиноких випадках Німеччина приймає позитивне рішення, причому виключно з гуманітарних причин, наприклад, якщо прохач серйозно хворий або немічний.

Прем'єр-міністри відповідних балканських держав, схоже, поділяють думку Плацера: "Ми виступаємо за те, щоб Косово класифікували в німецькому праві як "безпечну країну походження" - написали голови урядів Косово і Чорногорії в офіційному зверненні до німецького євродепутата Девіда МакАллістера, уповноваженого з питань балканського регіону.

Німецька правозахисна організація Pro Asyl бачить ситуацію зовсім інакше. "У мене великі сумніви, що ці країни можна називати безпечними", - зазначає речник організації Бернд Мезовіч. Як в Косово, так і в Албанії та Чорногорії навряд чи можна, на його думку, говорити про функціонування правової держави в тому сенсі, який вкладається в це поняття на Заході. Незалежної судової системи там нема, неугодних журналістів переслідують, на них тиснуть, вважає він.

У Чорногорії панує династія прем'єр-міністра Міло Джукановича, мова навіть йде про подібність держструктур з мафією, у всіх трьох країнах процвітають кумівство і корупція, продовжує Мезовіч. Особливо у Косові від дискримінації страждають роми - багато з них вже залишили країну з міркувань безпеки. Висновок Мезовіча: є серйозні сумніви в тому, чи в цих країнах ефективно захищаються права людини.

Безробіття, безперспективність, розчарування

Важке економічне становище значно ускладнює життя - передусім молоді. Навіть через чверть століття після закінчення комуністичної епохи Енвера Ходжі, Албанія залишається однією з найбідніших країн Європи. "Рівень безробіття складає приблизно 30 відсотків, однак точні дані відсутні", - говорить Конрад Клевінг, експерт з Балкан інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи в Регенсбурзі. "Промисловість все ще вкрай нерозвинена, сільське господарство в багатьох регіонах країни зруйновано", - зазначає експерт. Крім того, в результаті економічної кризи в Греції, сотні тисяч албанських гастарбайтерів втратили роботу, тому грошові перекази з-за кордону також скоротилися.

Ще гіршою є економічна і соціальна ситуація в сусідньому Косові, пояснює Бехлюль Бекай, політолог з Приштини. Майже половина всіх жителів країни (на сьогодні в Косові проживає близько 1,8 мільйона осіб) живе за межею бідності, близько 45-50 відсотків працездатного населення сидять без роботи. Велика частина з них - молодь, адже за середнім віком Косово - це країна з наймолодшим населенням у Європі.

За даними правозахисної організації Transparency International, Косово також є найбільш корумпованою країною Європи. "Всюди панує кумівство. Роботу знайти без зв'язків неможливо. Все працює тільки завдяки зв'язкам між кланами або сім'ями, - пояснює Бекай. - Безперспективність, безпомічність і невизначеність - все це призводить до того, що молоді та сміливі прагнуть покинути країну".

Молодь повинна змінювати систему

Це підтверджує і найновіше дослідження Фонду імені Фрідріха Еберта про молодь Південно-Східної Європи. Більшість молодих людей у ​​західнобалканських країнах не задоволена станом демократії в їхній країні і страждає від безробіття та бідності. Вони не бачать для себе ніякої перспективи, не цікавляться політикою і не довіряють політичним і суспільним інститутам.

У Косово 55 відсотків опитаних у віці від 14 до 29 років підтвердили, що хотіли би покинути свою країну. В Албанії про це заявили 67 відсотків. Схожа ситуація і в інших країнах регіону, які в Німеччині відносять до числа так званих "безпечних країн походження". Згідно з опитуванням, Македонію охоче полишили би 53 відсотки молодих людей, Боснію і Герцеговину - 49 процентів.

Уряд Баварії намагається перешкодити таким людям потрапити на територію Німеччини. Речник МВС Плацер роз'яснив, що Баварія робить ставку на масову відправку біженців назад на батьківщину, яка би мала суспільний вплив. Він висловлює надію на те, що класифікація балканських країн як "безпечних" стане свого роду сигналом і зупинить багатьох людей від нелегальних спроб потрапити до Німеччини.

Однак Бехлюль Бекай з Приштини не певен, що така тактика спрацює. Кожен буде сподіватися, вважає експерт, що саме він потрапить в це мізерне число біженців - 0,3 відсотка - яким німці все ж надають притулок. Разом з тим, політолог вважає, що Німеччина повинна висилати якнайбільше косоварів - для блага їхньої ж батьківщини. "Бо вони потрібні нам тут, у Косово", - зізнається Бекай. Адже серед тих, хто наважується шукати притулку в Німеччині, - найсміливіші, ті, які не змирилися, часто добре освічені. "Вони повинні тут, у Косові, боротися за зміни, їм потрібно виступати з протестами тут, щоб політика змінилася, і нікому більше не довелося залишати країну", - переконаний політолог.