На батьківщині 8 березня кар’єрні перспективи в жінок не найкращі

Kinder, Küche, Kirche – "діти, кухня, церква". Це ті три ключові слова, до яких зводилася роль жінки в німецькому суспільстві ще півстоліття тому. І хоча нині вголос такі гасла вже не вигукуються, по суті в становищі жінок у Німеччині мало що змінилося. Особливо в бізнесі німецьким жінкам надзвичайно важко просуватися по кар’єрній драбині. Жінок, які замають керівні посади в економіці, одиниці. У правліннях великих німецьких концернів їх усього три відсотки.

У міжнародному порівнянні, за даними Німецького інституту економічних досліджень (DIW), у списку з 11 країн, де проводилося дослідження, Німеччина разом з Індією займає останнє місце. Лідерами стали Швеція, США та Великобританія. Навіть Росія та Китай випередили Німеччину. А в міжнародний рейтинг топ-50 жінок-керівниць потрапила лише одна німкеня – Інес Кольмзее, голова сталеливарного та металургійного концерну SKW. У наглядових радах ситуація не краща. Переважна більшість із 156 жінок, які входять до складу німецьких наглядових рад, були висунуті на ці посади профспілками.

Може, до 2090 року…

Аби якось зрушити ситуацію з мертвої точки, президент Німецької асоціації жінок-юристів Ютта Ваґнер закликає ухвалити новий закон. "Прогрес ледве помітний,- каже вона. - Можливо, до 2090 року жінок-керівниць і стане більше. Але реальні зрушення будуть помітні лише тоді, коли введуть законодавчі зобов’язання".

Щоправда, ідея запровадження спеціальних "жіночих" квот на топ-вакансії відкидається німецькими підприємствами як "некоректне втручання в кадрову політику". Схоже несприйняття було раніше і в Норвегії, але там "жіноча" квота вже затверджена законодавчо. Незабаром за норвезьким прикладом підуть й інші європейські країни, такі як Франція, Іспанія та Нідерланди.

Причини, чому німецькі підприємства - проти збільшення кількості жінок у наглядових радах, консультант з політичних та підприємницьких питань Ґертруд Гелер вбачає в новітній німецькій історії. "Німці через своє авторитарне минуле зациклені на чоловічому пануванні, в буквальному сенсі цього слова,- пояснює вона. - Авторитарна ідея в нас усе ще дуже популярна. А це означає, що нема ні ідеологічної, ні дружньої взаємодії між чоловіками та жінками. Тому в Німеччині так надовго укорінилося уявлення про те, що місце жінки на кухні чи біля дітей. Нині напряму так вже не кажуть, але в свідомості все залишилося саме так".

Фізична присутність має пріоритет

Усе це має згубні наслідки для німецької економіки, вважає Ґертруд Гелер, особливо якщо врахувати нестачу кваліфікованих спеціалістів та керівників. А голова Берлінської земельної ради матерів, що працюють, Беттіна Боргард вважає, що економіка повинна чутливо реагувати на життєві потреби жінок з дітьми. Нині внутрішні правила гри на багатьох підприємствах такі, що професійний успіх прирівнюється до фізичної присутності працівника на робочому місці. А це погано узгоджується з вимогами родинного життя.

"Фізична присутність має пріоритет,- зазначає Беттіна Боргард. - Лише той, хто готовий виходити на роботу при необхідності всі сім днів на тиждень 24 години на добу, вважається повноцінним працівником. Ну, а хто змушений працювати на півставки, а це переважно жінки, фактично, піддається дискримінації". Робота на повну ставку передбачає можливість залишати дітей під наглядом на час робочого дня. Однак у цьому питанні Німеччина з її хронічною нестачею місць у дитячих садках, які до того ж відкриті далеко не цілий робочий день, значно програє на тлі інших європейських держав.

"Жіночі" квоти безперспективні?

Поліпшити ситуацію намагається міністр праці Урсула фон дер Ляйєн. Вона вважає за необхідне запровадити в країні закон про спеціальну квоту для жінок і таким чином збільшити кількість жінок на керівних посадах. Щоправда, канцлер Анґела Меркель поки не дала згоди на таку ініціативу. А міністр у справах сім'ї Крістіна Шредер сподівається, що частково цієї мети вдасться досягти, укладаючи відповідні домовленості з підприємницькими союзами. Вони мали б зобов’язувати представників бізнесу включати до наглядових рад більше жінок і забезпечувати їм робочі години, що були б сумісні з поняттям "сім'я". Виграли б від цього усі – і батьки, і матері.

Автори: Генріетте Вреґе / Христина Ніколайчук
Редактор: Захар Бутирський