Напередодні саміту Україна-ЄС: майже глухий кут

Майже п’ять років, з весни 2007-го, тривали переговори щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною. З технічної точки зору, переговорний процес вважається завершеним. Проте з політичної точки зору, укладення цієї фундаментальної для майбутніх відносин між Брюсселем і Києвом угоди є проблематичним. Головне питання на сьогодні обертається навколо перспективи парафування документу, за яким мало би відбутися його підписання й ратифікація органами Європейського Союзу та парламентами країн-членів спільноти.

На тлі актуальної політичної ситуації в Україні є підстави сумніватися, що парафування відбудеться цього року, як того прагнули Київ і Брюссель. Передусім тінь на укладення Угоди кидає обвинувальний вирок колишній прем’єр-міністру України і лідеру української опозиції Юлії Тимошенко. Суд над нею ЄС вважає політично вмотивованим і поставив долю Угоди про асоціацію в пряму залежність від звільнення Тимошенко.

Дилема Євросоюзу або «забагато Тимошенко»

Таку позицію вважає неправильною Сьюзен Стюарт, експерт німецького фонду «Наука й політика». Європейський Союз, наголосила Стюарт в розмові з Deutsche Welle, упродовж останніх місяців занадто сильно сфокусував увагу на справі Юлії Тимошенко. «ЄС очікував, що Україна піде на поступки, Тимошенко вийде на волю й буде далі займатися політикою. Але цього не сталося», – каже експерт.

Лідер опозиції залишається у в’язниці, а Європейський Союз завів себе у глухий кут, вважає Стюарт. «Якщо відступити зараз від вимог у справі Тимошенко, то виникне враження, що ЄС не можна довіряти. Якщо ж Євросоюз наполягатиме далі на своїх вимогах, то не буде укладено Угоду про асоціацію», – каже експерт.

Який вихід?

Сьюзен Стюарт вважає, що Європейський Союз має поставити умову: угода про асоціацію буде підписана лише тоді, якщо Україна досягне поліпшення ситуації з демократією. Якщо ж нема прогресу, то нема й угоди. Сьюзен Стюарт пропонує ЄС створити такий собі каталог вимог, які стосуватимуться реформ у конкретних галузях, а також назвати конкретні кроки й часові рамки, яких очікував би Брюссель від Києва.

Яким просуватиметься надалі ухвалення Угоди, спрогнозувати важко. Як повідомило інформагентство «Інтерфакс», в українському міністерстві закордонних справ припускають, що на саміті 19 грудня в Києві взагалі лише оголосять про завершення переговорів. Саме над такою заявою нині працюють українські дипломати. А от формального парафування на саміті може й не відбутися, повідомив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.

Економічний аспект

«Не слід сприймати саміт 19 грудня, як день остаточного рішення, коли йдеться про все або нічого», – застеріг в інтерв’ю Deutsche Welle Рикардо Джуччі, експерт Німецької групи радників при уряді України. Діалог між ЄС і Україною буде продовжуватися за будь-яких обставин, вважає експерт.

З економічної точки зору Угода про асоціацію вигідна обом сторонам. Її «ядром» є Угода про вільну торгівлю (англійська абревіатура – DCFTA), яка означатиме для України кращий доступ до ринків ЄС, зниження митних зборів, підняття стандартів виробництва українських товарів й збільшення інвестицій.

Часто аргументом європейських політиків на користь якомога швидшого ухвалення Угоди про асоціацію України з ЄС є небезпека занадто сильного зближення України з Росією. Обидва німецькі експерти вважають, що гіпотетично такий варіант можливий. Але підстав для занадто великого занепокоєння не бачать ні Сьюзен Стюарт, ні Рікардо Джуччі.

Митний союз - недалекоглядна альтернатива

Російська альтернатива – вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном – невигідна для України передусім з економічної точки зору, переконаний Рікардо Джуччі. Єдине, що робить Митний союз привабливим українського керівництва, Джуччі вважає нижчі ціни на російський газ, себто вирішення нагальних проблем.

Але ж не можна ухвалювати довгострокове рішення, щоб вирішити короткострокові проблеми, наголошує експерт: «Зі вступом до Митного союзу Україна тільки ще сильніше відгороджуватиме себе. Результатом буде зменшення як рівня імпорту, так і рівня експорту». На основі торгових моделей німецькі радники підрахували, що на довгострокову перспективу український експорт, за умови вступу до Митного союзу скоротиться на 4,6 відсотка. Якщо ж буде укладено угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом, то експорт з України зросте у цій же довгостроковій перспективі на 6,3 відсотка.

Угода про вільну торгівлю як частина Угоди про асоціацію, якщо її буде парафовано, могла би вже досить швидко почати діяти на засадах тимчасового документу, каже Джуччі. Тобто, позитивні моменти для України можуть почати діяти вже дуже швидко. Не треба буде чекати на завершення усього процесу ратифікації. А от із самою ратифікацією можуть виникнути проблеми, зокрема з німецького боку. Якщо українська сторона, каже Сьюзен Стюарт, не демонструватиме своєї волі до виконання демократичних зобов’язань, то ратифікації просто не буде.

Автор: Леся Юрченко
Редактор: Євген Тейзе