НАТО обговорює стратегію розвитку на наступне десятиліття
14 жовтня 2010 р.Нова концепція має стати основним документом, який визначить принципи розвитку організації на найближчі 10 років, намітить його основні завдання, визначить головні загрози безпеки країнам НАТО. Проект, підготовлений керівництвом альянсу, за попередніми оцінками експертів, не зняв міжсоюзницьких протиріч з низки важливих аспектів. Ці різночитання стали особливо помітними напередодні обговорення документу на нараді міністрів закордонних справ і оборони країн альянсу, що проходить у військовій штаб-квартирі в Монсі (неподалік Брюсселя). Суперечки точаться передусім довкола різних підходів Франції і Німеччини до ядерної політики, трактування союзницьких зобов'язань і навіть самої назви концепції.
Привид «холодної війни»
Як з'ясувалося після двох попередніх дискусій на рівні послів у НАТО, слово «стратегія» асоціюється у деяких членів із секретними військовими документами альянсу часів «холодної війни». А за нових умов, які постали у світі, з політичних міркувань було б доцільніше надати новому тексту, який підлягає публікації, характер відкритого окреслення завдань у сфері політики безпеки. За даними німецьких ЗМІ, суперечка триває довкола назв на кшталт «Внесок НАТО у забезпечення миру і безпеки у світі» або ж коротше «Завдання та засоби НАТО».
Що буде з п’ятим пунктом?
У повідомленні з Брюсселя впливовий німецький політичний тижневик Spiegel відзначає, що обговорення потребує і засадниче положення Північноатлантичного договору - стаття 5, яка містить зобов'язання колективного захисту будь-якого члена альянсу в разі військового нападу на нього. Деякі держави, починаючи з Естонії, хочуть, щоб таке зобов'язання діяло також при кібер-атаках або порушенні енергопостачання, у чому легко прогледіти натяк на політику Кремля. Між тим, генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен пропонує в цьому питанні формулу «конструктивної неясності», залишаючи тлумачення п’ятої статті дуже туманним. «Кібер-атаки, рівно як і всі інші, не можуть наперед характеризуватися як такі, що відповідають 5-ій статті. Це і є конструктивна неясність і в цьому полягає сила 5-ї статті, оскільки агресори ніколи не знатимуть, коли альянс звернеться до 5-ї статті», - наголосив генсек НАТО.
Крім того, Расмуссен висловився за створення спільної системи протиракетної оборони у Європі. Водночас на тлі заяв держсекретаря США Гілларі Клінтон і Расмуссена про те, що НАТО не відмовиться від ядерної зброї, поки вона існує, Німеччина хоче прив’язати ядерне роззброєння до перспективи створення спільної ПРО. Але виявилося, що Берлін не може цілком розраховувати на підтримку свого головного союзника - Франції: на противагу німцям Париж готовий розглядати ПРО від НАТО лише як додаток до наявного у альянсу ядерного арсеналу США.
Дмитро Каневський / Леся Юрченко/ dpa, afp, ap