Непривітні таксисти, незнання англійської: німецька преса малює похмуру картину майбутнього Євро-2012

З нагоди символічної дати – 1 року до Євро-2012 – в українських містах висадився десант західних журналістів. А це мало наслідком серію статтей у німецькій пресі. Окремі з них – відверто нищівного характеру. Але це можна зрозуміти - німці самі недавно проводили великий футбольний турнір - ЧС-2006 - і тому ставлять планку вимог до країни господаря Євро-2012 дуже високо. Крім того, маси німецьких уболівальників збираються приїхати наступного року до України та Польщі.

Журналіст видання «Bild am Sonntag» Матіас Марбурґ дивується не лише умінню українських жінок ходити бруківкою на високих підборах. Він пише, що українські таксисти непривітні, а пересічні мешканці міст-господарів Євро-2012 не знають навіть елементарної англійської. «Аби купити квитки на вокзалі, наш фотограф був змушений згадувати шкільні уроки російської мови. Поєднавши це з мімікою, жестами руками і ногами, а також зі схематичними малюнками на папері, ми насилу купили квитки на поїзд до Харкова». Окрім того журналіста, звісно, дивує і те, що всі вказівники та оголошення на українських вокзалах - лише українською мовою.

Матіас Марбурґ також залишився невдоволеним «оновленим» аеропортом у Львові: «Термінал виглядає як стара ратуша у маленькому німецькому містечку. Ми безуспішно шукали електронні табло».

«І це тут Йоахим Лев святкуватиме перемогу своєї команди?»

Критичною є думка журналіста і щодо готовності українських стадіонів. «І це тут Йоахим Лев хоче святкувати перемогу своєї команди?» - описує журналіст свої враження від майбутньої роздягальні «Олімпійського». «Зі стелі звисає кабель, на підлозі лежать труби, про те, що це роздягальня, сповіщає лише табличка біля дверей».

«Дві тисячі працівників працюють у три зміни, аби завершити будівництво стадіону в потрібний термін. Наступна дата – 11 листопада. Саме тоді він має бути офіційно відкритий під час гри національних збірних України та Німеччини».

Директор футбольного турніру Маркіян Лубківський в інтерв’ю Марбурґу висловив надію, що до Євро всі роботи буде завершено. «Ми проводимо чемпіонат вперше. Звичайно, організувати його в таких країнах як Австрія та Швейцарія набагато легше. Але ми зможемо! Йдеться про імідж України в Європі».

Німецький журналіст вважає, що якби всі міста-господарі Євро були готовими настільки ж, як Донецьк, то Лубківському не було б за що хвилюватися. «Найсучасніший стадіон країни, «Донбас-Арена», обладнаний всім необхідним: роздягальні, газон, медіа центр. Все найновіше та найкраще. Його будівництво коштувало українському олігарху Рінату Ахмєтову 400 мільйонів доларів».

«Чим менші сподівання – тим менше розчарування»

Видання «Berliner Zeitung» порівнює підготовку до Євро-2012 у Львові та Гданську. Спортивний оглядач Мартін Генкель вважає, що Львів з усіх українських міст підготовлений до турніру найгірше. «Тут відбуваються спекуляції із землею, компанії-забудовники приходять і йдуть геть, і до сих пір не відома остаточна дата здачі стадіону в експлуатацію. Це має відбутися у 2011-му, але коли саме – не зрозуміло».

Тижневик «Wirtschaftswoche» пише, що польські стадіони будуть готові якраз до початку футбольного турніру: «Проблеми починаються поза межами спортивних арен. Ремонт доріг може затягнутися. Вболівальникам, які подорожуватимуть самотужки, без автомобілів, доведеться насолодитися соціалістичним шармом невеликих польських міст, вокзалів та аеропортів. Окрім того, поляків хвилює відсутність прогресу в їхніх східних партнерів, вони непокояться, чи не стане це причиною для позбавлення країн права проведення Євро».

Як вважає тижневик, українці сприймають ситуацію набагато простіше: мовляв, імідж країни і так поганий. Керівник представництва концерну «Adidas» у Києві Ніколас Штеґельман прокоментував це таким чином: «Якщо очікування не будуть занадто високими, то й розчарування буде меншим». Він особисто очікує, що гостинність українців у наступному році зросте. Так само, як і зростають продажі від атрибутів турніру в його магазинах.

Але будь-які сподівання зводяться нанівець, коли мова заходить про те, що в Києві, наприклад, недостатньо місць у готелях середнього класу, не кажучи вже і про інші міста-господарі, зазначає «Wirtschaftswoche». «Половина наших готелів поки що не готова, - розповів виданню український віце-прем’єр Борис Колесніков. – Але до Євро все буде зроблено!»

Геть від статусу "країни третього світу"

Це один із тих фактів, які перекреслюють початкову мету Україну: заохотити приїздити в країну якомога більше туристів. У Польщі міста-господарі поєднані із туристичними цікавинками швидкісними автобанами. В Україні ж охочим відвідати Крим доведеться використовувати літаки. Щоправда, Львів чи Донецьк, за словами тижневика, також можуть запропонувати уболівальникам цікаву «не футбольну» програму.

«Україна хоче, аби Євро-2012 наблизило її до вступу в ЄС, - пише «Wirtschaftswoche». – Зараз ведуться переговори про асоційоване членство. Питання про це буде розглянуто у червні у Польщі, яка зараз головує в Євросоюзі. На час футбольних змагань прикордонний контроль між двома країнами буде скасовано. Можливо, це спростить процедуру перетину кордону з ЄС для українців і на майбутнє. Тому німці, в свою чергу, побоюються потоку нелегальних мігрантів».

Як би там не було, але у червні наступного року Європа побачить, наскільки ефективними були мільярдні інвестиції обох країн у підготовку до футбольного свята. Багато експертів одностайно заявляють, що для України участь у Євро-2012 – можливість позбутися статусу «країни третього світу».

Автор огляду: Анна-Ярослава Кобинець
Редактор: Захар Бутирський