Що чекає на угоду про асоціацію Україна - ЄС
26 вересня 2016 р.Cитуація навколо ратифікації Нідерландами угоди про асоціацію між Україною та ЄС, схоже, стає дедалі заплутанішою. На референдумі в квітні 2016 року понад 60 відсотків учасників висловилися проти угоди між Брюсселем та Києвом. Тоді очільник уряду Нідерландів Марк Рютте заявляв про необхідність пошуку правового компромісу з цього приводу. Днями ж, він констатував, що такого компромісу поки що так і не було знайдено. Отже, його країна, радше за все, документ усе ж не ратифікує, сказав Рютте. Водночас він висловив сподівання на те, що урядові в Гаазі та Євросоюзу вдасться знайти компромісне рішення щодо угоди.
Жодних пропозицій - лише заяви
Від часу референдуму минуло вже понад п’ять місяців, та досі не знайдено не лрішення проблеми, але навіть будь-яких офіційних пропозицій з нідерландської сторони, дивується експерт Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі Гійом ван дер Лоо. "Рютте сказав, що хоче домогтися трьох речей: обов'язкового для виконання рішення, яке отримало б підтримку з боку ЄС, але також і з боку нідерландських парламентарів. Але яким має бути це обов'язкове для виконання рішення - абсолютно незрозуміло", - каже експерт.
Нинішні заяви нідерландського прем'єра хоч і підігрівають дебати, але жодної відповіді на ці питання не дають. "Це лише заяви Рютте, які нічого не змінюють. По суті справи, від часу референдуму нічого не відбулося", - каже ван дер Лоо. При цьому в те, що з Гааги справді надійде офіційне повідомлення до Брюсселя про відмову ратифіковувати документ, експерт не вірить. У самому ЄС у відповідь на запит DW лише послались на заяву Європейської Ради від червня, в якій міститься заклик до пошуку компромісу. "Наскільки ми розуміємо, внутрішня робота Нідерландів (над відповідними пропозиціями для Брюсселя - Ред.) - у процесі", - заявив речник Європейської служби зовнішньої дії.
Варіанти для Рютте
Якщо Нідерланди справді не ратифіковуватимуть документ на рівні держави, логічним наслідком мала б бути і їх відмова підтримувати його в Раді ЄС (один із законодавчих органів ЄС, де представлені усі 28 країн-членів на рівні міністрів), яка, згідно з правилами, має остаточно затвердити угоду. При цьому юридично це дві різні речі, пояснює ван дер Лоо: на референдумі порушувалися лише питання, які стосуються компетенції окремих країн-членів ЄС, але не всієї угоди, а це - лише 20 відсотків змісту документа, які стосуються передусім кооперації в безпековій сфері. Тобто з правової точки зору країні нічого не заважає підтримати документ на рівні Євросоюзу, каже експерт: "Але, звісно, це важко пояснити виборцям, які не думали про це, заповнюючи бюлетені шість місяців тому".
Утім, складна ситуація для уряду в Гаазі є абсолютно сприятливою для самого документа, каже ван дер Лоо. Тимчасове застосування угоди, яке у повному обсязі запрацювало з 1 січня 2016 року, за правилами, припиняється лише тоді, коли документ набирає чинності офіційно, тобто після ратифікації усіма країнами-членами та Радою Євросоюзу. "Примітно, що така процедура немає жодного дедлайну і може, відповідно, тривати вічність", - каже експерт. Він додає, що у самих Нідерландах дедалі гучнішими стають голоси тих, хто вважає таке регулювання недемократичним і вимагає припинення навіть тимчасового застосування документа до знайдення компромісу. Але для цього необхідне таке ж саме одностайне рішення Ради ЄС, як і у випадку із набранням угодою чинності. "Тобто коли ухвалювали рішення про тимчасове застосування угоди, нідерландський уряд голосував за це разом із іншими представниками Ради ЄС. І тепер припинити його - непроста задача. Адже знову потрібні голоси всіх членів ЄС, які підтримувати такого рішення не будуть", - пояснює ван дер Лоо.
Жорсткий тон із Києва
У Києві заяви нідерландського прем'єра про майбутнє угоди між Україною та ЄС сприйняли з обуренням. Віце-прем'єрка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала позицію Нідерландів "неприйнятною" та такою, що свідчить про неготовність уряду країни взяти на себе відповідальність за попередні рішення. Адже ратифікацію угоди, мовляв, уже було підтримано парламентом країни - задовго до референдуму, а саме в липні 2015 року. Тепер, на думку віце-прем'єрки, Нідерланди мають ратифікувати документ, "можливо, із зазначенням особливої позиції щодо того, що двосторонні норми, які стосуються виключно окремих країн", не застосовуватимуться країною.
Обговорювати можливі компоміси ще в жовтні у Брюсселі має намір і президент України Петро Порошенко. Гійом ван дер Лоо з центру CEPS називає намагання ЄС та Києва знайти рішення для ситуації, яку спричинили Нідерланди, дивними. Адже, мовляв, "м'яч справді на їхньому боці (Нідердландів - Ред.), і вже потім на черзі Брюссель, та тільки в кінці - Київ", каже він.
Для ЄС та України найбажанішим був би варіант, коли Нідерланди все ж підтримають угоду, принаймні, у Раді ЄС, проте ратифіковано її буде з "додатковою декларацією". "Там будуть зазначені застереження, які висловили нідерландські громадяни, зокрема щодо того, що угода про асоціацію не передбачає автоматичного членства (України - Ред.) в ЄС, військової кооперації, а також те, що використання фінансової допомоги має суворо контролюватися, або ж що внески Нідерландів до цієї допомоги мають бути якось обмежені", - каже він. Експерт переконаний, що в Брюсселі отримають жадані пропозиції з Гааги вже до кінця 2016 року. Питання в тому, якими будуть ці пропозиції.