Німецька психотерапевтка - про можливий нарцисизм Трампа

Заочні діагнози в психіатрії - спірна практика. Проте багато представників цієї сфери діяльності вже не перший день висловлюють стурбованість можливим нестійким психологічним станом президента США Дональда Трампа. Ще в лютому минулого року 33 психологи і психіатри у листі редакції газети The New York Times попереджали про ризики, які вони бачать у президентстві Трампа. А кілька місяців тому вийшла книга "Небезпечний випадок Дональда Трампа", в якій 27 авторів (також психологів і психіатрів) вказують на різні форми розладу особистості в американського лідера.

Нещодавні випади американського лідера в Twitter на адресу лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, коли Трамп похвалився ядерною кнопкою на своєму столі, яка "набагато більша і набагато потужніша", ніж північнокорейська, знову змусили психологів непокоїтися про психічне здоров'я президента Сполучених Штатів. Найпоширеніший діагноз на адресу глави Білого дому звучить так: хворобливий нарцисистський розлад особистості.

DW запитала німецьку психотерапевтку і авторку книг про нарцисизм Бербель Вардецькі (Bärbel Wardetzki), як зрозуміти, де починається хворобливий нарцисизм, що лежить в його основі та як можна інтерпретувати поведінку Дональда Трампа.

DW: Для початку давайте визначимося: якщо я вважаю, що я хороший (або хороша), чи можна мене назвати нарцисом?

Бербель Вардецькі: Ні. Нарцисизму не так просто дати визначення. Я розглядаю нарцисизм як спосіб взаємодії зі світом, який може простягатися від позитивного до хворобливого нарцисизму. У людей, які говорять "я хороший", просто позитивна самооцінка. Їм знайомі і сумніви в собі, але вони завжди здатні самоорганізуватися і підбадьорити себе. Вони знають свої здібності і межі. Дійсно, в очах багатьох це вже вважається нарцисизмом у негативному сенсі слова. Але це все ж позитивний прояв.

А ось в основі хворобливого нарцисизму, навпаки, лежить дуже порушена самооцінка, яку людина намагається компенсувати побудовою надмірного "я".

А що Ви скажете про Трампа: у нього є нарцисистський розлад особистості?

Подібний діагноз поставити непросто, врешті-решт, я з ним не знайома особисто і можу лише інтерпретувати його поведінку. Можливо, в основі його поведінки лежить зовсім інший розлад особистості, але нарцисистська складова впадає в око. Він прямо-таки наочний приклад нарцисизму. Його дії і те, як він поводиться з людьми, ділить світ на добро і зло, - типові для цього.

(Твіт Трампа: "Світ був похмурий до моєї перемоги - в ньому не було надії. Тепер оборот на ринку виріс на 10 відсотків, а витрати на Різдво перевищили трильйон доларів!")

Яка саме поведінка повинна бути в людини, щоб психологи зробили висновок про наявність у неї нарцисистського розладу особистості?

Для цього є кілька критеріїв. Наприклад, людина реагує на критику не конструктивно, а агресивно, тому що відчуває себе осоромленою і приниженою. Вона експлуатує стосунки з оточуючими за принципом "важливий не ти, а твоя функція для мене". Ще один критерій - надмірно завищена самооцінка: така людина вважає себе унікальною і чудовою. Хворобливі нарциси постійно фантазують про безмежний успіх, владу, блиск, красу й ідеальне кохання. І вони дуже вимогливі. Вони висувають високі вимоги до себе й оточуючих. Вони вимагають постійної уваги і захоплення.

Крім того, їм не вистачає чуйності до інших людей. Хоча з цього питання є різні думки. Хворобливі нарциси, імовірно, все ж здатні до певної емпатії, але не в значенні співпереживання, при якому йдеться про самопочуття іншої людини. Нарешті, люди з нарцисистським розладом особистості вкрай заздрісні.

Якщо взяти приклад з ядерною кнопкою, коли Трамп каже, що у нього кнопка більша й потужніша, чи ховається за цим страх володіти чимось меншим, ніж інший?

Саме так. Страх, що лежить в основі цього розладу, - "я недостатньо хороший", і він може бути екзистенційним. Люди з нарцисистською структурою особистості часто самі не знають, хто вони такі. Часто йдеться про морально виснажених дітей, які були змушені відповідати абсолютно певному уявленню. Свою самооцінку вони будують на зовнішніх речах: владі, великих автомобілях або високих посадах. Однак за цим ховається занедбана дитина, яка не пізнала любові та уваги, які їй були необхідні.

Тобто, Дональда Трампа можна пожаліти?

Цікаво, що Ви про це запитуєте. Нарцисистські люди роблять так, щоб ними захоплювалися чи ненавиділи їх. Співпереживати їм складно. Але тим не менше їм дійсно потрібен хтось, хто скаже: "Ох ти ж мій бідолаха".

Хворобливий нарцисизм - це типовий розлад особистості для політиків?

У всіх нас є нарцисистські тенденції. Усім нам потрібне певне підтвердження нашої значущості в очах оточуючих. Розладом це стає тільки тоді, коли не вдається зберегти внутрішнє задоволення цієї потреби. Це можна уявити у вигляді бочки без дна, в яку треба наливати дедалі більше й більше підтвердження ззовні. Щоб бути політиком, треба знати собі ціну й любити публічність. Однак не у всіх політиків спостерігається нарцисистський розлад особистості.

Як найкраще поводитися з нарцисом на зразок Трампа?

Це питання на мільйон. По суті, спілкування з такими людьми - це виклик власній самооцінці. Тому що вони дуже швидко роблять так, що відчуваєш себе знеціненими і жалюгідним, вже не відчуваєш себе особистістю, якою насправді є. Важливо навчитися займати потрібну позицію, стояти на своєму і не давати себе залякати. А також іти, якщо взаємодія стає деструктивною. На жаль, у цьому випадку ми цього зробити не можемо.