Німецький політолог: "Чи більше зброї, тим більше жертв"

НАТО виступив з новими обвинуваченнями на адресу Росії. Згідно із твердженнями представників Альянсу, йдеться про постачання сепаратистам сотень одиниць зброї, включаючи ракети класу "земля-повітря" і сучасні танки. Офіційного спростування з Москви поки не було, однак воно напевно не забариться: Кремль неодноразово заперечував свою воєнну участь у конфлікті на сході України.

Представник Альянсу повідомив, що НАТО має у розпорядженні докази, однак не став їх оприлюднювати. Чому під час обговорення конфлікту на Донбасі ніхто не надає однозначних доказів? DW звернулась до німецького політолога, професора Мюнстерського університету Свена Ґарайса й попросила його дати свою оцінку такій ситуації.

DW: НАТО звинуватив Росію у постачаннях важкого озброєння до підконтрольних сепаратистами регіонів України. Раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зажадав доказів присутності російських військ та озброєння на українській території, про що неодноразово заявляла влада в Києві. Чому так важко надати відповідні докази?

Свен Ґарайс: Я гадаю, що якраз докази і свідчення є, ціла низка. Не в останню чергу це заяви таких людей, як Ігор Гіркін та інші, котрі підтверджують наявність (військових із Росії в Україні. - Ред.) Це і повідомлення про поховання солдатів у Росії, котрі загинули, ймовірно, в Україні. Є ціла низка фотографій та інших свідчень, які примушують із високим ступенем упевненості вважати, що йдеться про російську присутність.

Однак чому в добу високих технологій та можливостей високоточної супутникової зйомки ми оперуємо лише цими свідченнями, а не доказами з боку, скажімо, країн-членів НАТО?

З одного боку, спецслужби, які роблять зйомки в районі конфлікту, дуже неохоче діляться своїми методами і можливостями. У зоні бойових дій напевно проводяться таємні операції, які необов’язково погоджені з Україною. Думаю, що це звичайна робота спецслужб. Вони навряд чи захочуть ділитися своїми джерелами через те, що тим самим можна поставити під загрозу свої джерела. Забезпечення оперативної безпеки - напевно, вирішальний фактор.

Те ж саме стосується знімків, будь-то знімки із супутників чи зроблені іншим способом. Для широкої публіки це проблема, оскільки складно щось зрозуміти. Незалежних журналістів, які б висвітлювали конфлікт, у регіоні немає і, відповідно, немає даних, отриманих із незалежних джерел.

Питання, можливо, наївне: але хіба й без знімків, зроблених із космосу, військові та спецслужби Росії не поінформовані стосовно того, які супутники є на озброєнні країн НАТО і які у них можливості? Тоді який сенс щось приховувати?

Я не можу відповісти на це запитання точно, я не експерт зі спецслужб. Однак мої поінформовані співрозмовники кажуть мені, що у випадку, коли щось потрапить у пресу, почнеться дискусія з приводу того, що знімки сфальсифіковані, що це - інформаційна кампанія Заходу. Виникає необхідність подальших пояснень - звідки дані, яким чином їх було отримано. З тих же причин оперативної безпеки ніхто цього робити не поспішає.

Ми ж не говоримо про якісь регулярні війська - йдеться про тих самих "зелених чоловічків", остаточно і повністю ідентифікувати яких як військовослужбовців російської армії або спецслужб дуже складно на основі яких-небудь фотографій або знімків із супутника, якщо взагалі можливо. У цьому конфлікті будь-яка заява однієї зі сторін може сприйматися як частина пропагандистської кампанії. У ході цього конфлікту ми знову змогли переконатися в тому, що першою жертвою війни стає правда.

Нещодавно у німецькій пресі пролунало припущення, що Захід не поспішає робити однозначні заяви про те, що Росія веде війну проти України, оскільки тоді збільшився б тиск громадськості на уряди з вимогою вдатися до більш активних дій. Що Ви про це думаєте?

Так званий Захід - ЄС та США - занепокоєний цим конфліктом, який, урешті-решт, піддає ризику всю систему європейської безпеки, однак Захід не є безпосереднім учасником конфлікту. Займати в ньому однозначну позицію, коли факти не настільки "однозначні", як ми з'ясували, важко. Однак є ще один момент: без Росії виходу з цієї кризи не буде. І було би нерозумно сприяти ескалації конфлікту, навіть на риторичному рівні.

Звісно, було би правильно і добре, якби ОБСЄ мала мандат на використання безпілотників у зоні бойових дій. Тоді ця організація, яка напряму не пов’язана з жодною зі сторін конфлікту, могла би мати відповідну інформацію. Однак у Росії таку ініціативу категорично відкидають, навіть не розглядаючи можливості надати безпілотникам ОБСЄ право польоту над прикордонною територією. Ваше перше запитання можна поставити інакше: чому Росія, якщо її військових на українській території немає, відмовляє ОБСЄ у такому праві?

Якою є Ваша позиція у дискусії про те, що США можуть розпочати постачання озброєння до України?

Чим більше зброї, тим більше жертв. У тому, аби розкручувати спіраль насильства, ніхто не може бути зацікавлений. До того ж, варто замислитись, кому і в якій формі брати участь у конфлікті, і які шляхи до відступу ще залишаються. Постачання зброї зроблять Захід однією зі сторін конфлікту.

Повторюся: яку би складну роль сьогодні Москва в конфлікті не відігравала, без Росії нормального миру не побудувати - ані в регіоні, ані, в кінцевому рахунку, в Європі. Тож усі нинішні кроки повинні залишати можливість знову сісти за стіл переговорів.

Припустимо, до сьогоднішнього дня конфлікт посилювався і без усіляких військових постачань з боку Заходу. Я не знаю, які варіанти нині є у Києва, враховуючи, що Росія, очевидно, підтримує сепаратистів озброєнням. Постачання озброєння з Заходу виглядає, на перший погляд, простим рецептом, однак воно має далекосяжні наслідки. Через це в США ініціатива, здається, поки що відкладена - такі постачання не виключені, однак їх вважають не найбільш вірогідним сценарієм.