Німецький експерт: українську "трубу" треба модернізувати, поки не пізно
31 серпня 2010 р.
Потреба країн Європейського Cоюзу у російському і центральноазійському газі поступово зменшується. Причина: енергозбереження, альтернативна енергетика та нові джерела видобутку газу. На міжнародних ринках вже відчувається вплив масштабної розробки родовищ сланцевого газу у Сполучених Штатах. Завдяки цьому альтернативному джерелу палива у США вивільнилися значні обсяги зрідженого газу, які зі знижкою вже надходять на європейські ринки. За лічені роки Сполучені Штати з імпортера газу перетворилися на експортера, а американський газ вже впливає на європейські ціни. Це дозволяє припустити, що тенденція до скорочення обсягів транспортування газу територією України продовжиться, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle експерт Німецької групи радників при уряді України Ґеорґ Цахманн. «В Європі теж, як припускають фахівці, є чималі поклади сланцевого газу, зокрема у Німеччині і Польщі. Крім того, у країнах ЄС з екологічних міркувань зменшується виробництво електроенергії з природного газу. Ще один центральний фактор: для опалення будинків потрібно дедалі менше газу. Отже, попит має тенденцію до зменшення. Що стосується обсягів транзиту російського газу в ЄС, то ризиків для України значно більше, ніж шансів», - переконаний Цахманн.
Часу дедалі менше
На думку експерта, аби остаточно не втратити роль провідного транзитера, Київ має якнайшвидше знайти гроші для модернізації власної газотранспортної системи. «Потрібно своєчасно продемонструвати, що українська ГТС залишається конкурентоспроможною. Якщо вчасно розпочати модернізацію, деякі із вже спланованих альтернативних транспортних маршрутів виявляться непотрібними. «Перша гілка "Норд-стрім" дном Балтійського моря вже будується. Рішення щодо другої ще немає. Так само щодо «Набукко» і «Південного потоку» - питання ще відкрите», - зауважує експерт.
На модернізацію української ГТС, за оцінками європейських експертів, потрібно від 5 до 10 мільярдів євро. Залучити ці гроші буде непросто, враховуючи несприятливий інвестиційний клімат в Україні. Однак інтерес німецьких енергетичних концернів до цього проекту доволі високий, зауважив Цахманн, коментуючи заклик президента Януковича під час візиту до Берліна інвестувати в українську «трубу».
«Не імпортувати скраплений, а видобувати свій»
Водночас плани Мiнiстра палива та енергетики Юрiя Бойка збудувати в Україні морський термінал з прийняття скрапленого газу потужністю у 10 мільярдів кубічних метрів на рік німецький експерт оцінює скептично. «Мені ця ідея видається не надто доцільною. По-перше, остаточно нез’ясовані можливості проходження танкерів через Босфор. По-друге, в Україні є власні дуже перспективні газові родовища. На мою думку, інвестиції у власний видобуток були би для України значно вигіднішими», - каже Ґеорґ Цахманн. Він нагадує, що розвідані поклади газу в Україні втричі перевищують резерви Великобританії, але видобуває вона у співвідношенні розвіданих обсягів удесятеро менше.
Якщо Україна реалізувала би потенціал власного видобутку, резервів вистачило би на 20 років, зазначає Цахманн. За його підрахунками, знизивши енергоємність промислового виробництва і втричі збільшивши власний видобуток, Україна могла би відмовитися від імпорту газу. Для цього потрібно довести річні інвестиції у розробку власних родовищ з нинішніх ста мільйонів доларів до рівня країн Західної Європи. Зокрема, Великобританія щорічно інвестує на ці потреби до трьох мільярдів доларів.
«Можна стати експортером газу, якщо змінити Україну»
З іноземних інвесторів у видобуток газу в Україні досі вкладав гроші лише Shell, інтерес проявляє також німецький концерн RWE, каже Цахманн. Аби залучити інших великих гравців на енергоринку, потрібен зовсім інший інвестиційний клімат. "За нинішньої ситуації, навіть у середньостроковій перспективі, інвестицій у потрібних обсягах не буде. Україна мала би дуже сильно змінитися - лише тоді є шанс стати експортером газу", - констатує Цахманн. За його словами, з імпортера газу Україна може перетворитися на експортера, якщо будуть вкладатися гроші у розвідку альтернативних покладів палива, таких як сланцевий газ або газ з вугільних пластів. Перші оцінки фахівців вказують на суттєві резерви газу з цих джерел. Аби інвестор прийшов у цю сферу, треба насамперед врегулювати питання видачі ліцензій на видобуток іноземним компаніям. Поки непрозорість цієї процедури і політичні ризики відлякували інвесторів, підсумовує експерт Німецької групи радників при уряді України.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Володимир Медяний