Німецький політолог: Шенген відповідає вимогам часу

Шенгенській угоді незабаром виповнеться 30 років. Але саме нині домовленість про скасування прикордонного контролю в межах ЄС опинилась під прицілом найпотужнішої за всю свою історію критики. Мільйони біженців прямують до Європи. Зрозуміти, хто де перетинає який кордон, чиновникам іноді вкрай складно. У середу міністри внутрішніх справ країн ЄС зустрінуться в люксембурзькому містечку Еш-Бельваль, аби поспілкуватися про подальшу долю Шенгенської угоди. DW вирішила розпитати про це політолога Віхарда Войке. Він викладає Європейську політику в Мюнстерському уіверситеті і вважається одним з найвідоміших німецьких експертів у сфері міжнародної політики.

Deutsche Welle: Криза біженців стала серйозним випробуванням для ЄС. Чи відповідає Шенгенська угода у її нинішній формі викликам сьогодення?

Віхард Войке: Шенгенська угода вже не є "угодою" у своєму первинному значенні - з 1999 року вона є частиною права ЄС. І право ЄС має примат над національним правом. А це означає, що такі питання має вирішувати Європейський Союз.

Його треба реформувати?

Це може бути складно. Ми вже бачили, що воно функціонує. Нещодавно відбулося засідання Європейської Ради, де, незважаючи на виражений протест деяких держав, більшістю було ухвалене рішення на користь розподілу біженців за квотами. Нові правові норми таким чином не дадуть нічого нового.

Угорщина, наприклад, дозволяє біженцям пересуватися далі без реєстрації. Але, згідно з Дублінською угодою, країна мала б їх спочатку зареєструвати та обробити їхні заявки на отримання притулку. Чи можна говорити про те, що це правило вже фактично не працює?

Принаймні дію його частково скасували. Хоча Німеччина в цьому також винна, яким би не був благородний жест пані Меркель, дозволити біженцям (з Угорщини - Ред.) в'їхати в країну. Це призвело до того, що стала неможливою реєстрація біженців у тій країні ЄС, куди вони потрапили спершу. Щоправда йдеться про величезну кількість біженців. І питання тепер у тому, чи можна Дублінську угоду застосовувати відносно такої великої кіліькості біженців - і тут також я маю сумнів.

Чи може шенгенський простір як такий стати небезпечним для ЄС через велику кількість біженців, які вільно пересуваються Європою?

Ні, я так не думаю. Зовсім навпаки - те, що означає Шенген, тобто свобода пересування, є величезною перевагою. Можна переходити кордони без зупинок на контроль від Малаги до Нордкапу (мис на острові Магера у Норвегії - Ред). Шенген - це найбільший здобуток Європи. Саме так це сприймають також і в тих країнах, що стали частиною ЄС у 2004 році та пізніше. Буде зроблено все, аби це досягнення і далі збереглося. Те, що воно може зруйнувати ЄС, я не вважаю можливим.

Ви згадали про благородний жест з боку німецького уряду стосовно прийому біженців. Які ризики такі дії можуть спровокувати?

Ризик полягає у тому, що цей жест буде сприйнятий іншими бажаючими мігрувати як сигнал прямувати до Німеччини. Наше право щодо надання притулку не дозволить зробити цей процес нескінченним. Є певна межа - хоча й не в теорії, але на практиці. Існує також небезпека того, що частково перестане діяти Дублінська угода, про що ми вже говорили. Німці показали, що вірність угоді не є даністю в цьому випадку.