Німецькі ЗМІ про погрози Путіна

У коментарях німецьких медіа щодо політики Москви в Україні переважає розгубленість. Журналісти шоковані тим, що у Європі у 21 столітті досі можна настільки грубо порушувати міжнародне право та діяти, не керуючись здоровим глуздом. Тепер лунає наступне тривожне запитання: як реагувати, якщо Путін в Україні не зупиниться, а почне диверсійні дії проти країн-членів НАТО, наприклад держав Балтії?

У коментарі німецького онлайн-видання Spiegel Online, 2 вересня, оглядач Роланд Неллес стверджує, що НАТО не слід піддаватися на словесні провокації з боку Росії.

"Звісно, всі знають, що Володимир Путін любить похизуватися. То він виступив разом з гнітючими рокерами, то сфотографувався з оголеним торсом, а у час кризи в Україні продемонстрував особливу зухвалість: "Якби я хотів, я б узяв Київ за два тижні". Мова та картинки, якими оперує Путін, відповідають поведінці дрімучого мачо. Їхня мета - залякати ворога та приховати справжні наміри. Політика кам’яного віку.

На жаль, доводиться побоюватися, що цю манеру перехопить і НАТО. Власне, Заходу в останні роки вдалося зменшити "роззброїти" як військо, так і риторику. Утім, на тлі кризи в Україні незрозуміло, чи продовжиться цей процес. Альянсу не слід припускатися помилки і намагатися нейтралізувати пихатість Путіна власними вихваляннями.

Невже це потрібно? НАТО слід демонструвати рішучість на східних кордонах у межах наявних домовленостей та відмовитися від "словесної гонки озброєнь" та пропаганди. Вихваляння і погрози виглядають ганебно, особливо коли вони беззмістовні. І у цій недобрій грі йдеться не про безпеку Польщі, Литви чи Чехії, а лише про Україну. А заради неї жоден західний лідер не ризикне допустити великої війни. Про це знають у НАТО. І це відомо Путіну."

"Новоросія - агресивна програма Путіна"

У німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung Бертольд Колер у коментарі під заголовком "Посилити залякування" пише про подвійну стратегію Північноатлантичного альянсу, який має намір збільшити свою військову присутність у країнах Східної Європи. Автор переконаний, що для цього рішення настав час. "Слідуючи підручникам з дезінформації та маскування, Кремль перед зустріччю лідерів НАТО мав би заспівати про миролюбство та готовність до компромісів. Адже найбільша слабкість Альянсу - відсутність єдності. Не всі його країни-члени мають такий досвід сусідства з Росією, як Польща чи країни Балтії. І не всі прибережні держави готові дозволити втягнути себе у затяжний конфлікт з Росією через далеку країну з назвою Україна, яка, власне, і до Альянсу не належить. Але російський президент просувається по Україні впевненим і швидким кроком і явно більше не виступає за встановлення миру.

Поки Захід ще не отямився від усвідомлення, що Москва дійсно вторглась у сусідню державу частинами регулярної армії, Путін остаточно скинув маску. Він вимагає терміново почати переговори про політичне оформлення "державності" у південно-східній Україні. У перекладі це означає: нічим ви мене не зупините, ані закликами до здорового глузду, ані санкціями, ані самітами. "Новоросія" - це не просто пустопорожня маячня та історична назва <…>, а агресивна програма. Але, напевно, народи мають відчути це на власній шкурі, щоб розгледіти імперіалізм, на якому ґрунтується цей план. НАТО не слід відмахуватися від застережень своїх східноєвропейських сусідів, як від параної", - пише Бертольд Колер у газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung.

"Путін загнав ЄС у глухий кут"

У коментарі під назвою "Розрахунки Кремля" Кристоф Шлітц запитує на сторінках газети Die Welt, чому навіть після вторгнення регулярних російських військ на територію України Євросоюзу потрібен цілий тиждень, щоб ввести нові санкції проти Росії. Автор сам відповідає на своє запитання: проблема у відсутності єдності країн-членів ЄС.

"Своєю агресивністю і непримиренністю Путін розгубив європейців і загнав їх у глухий кут. Євросоюз, розгублений, збитий з пантелику, у пастці. Пошуки компромісу в ЄС із кожним тижнем стають дедалі складнішими. З іншого боку, усі розуміють, що потрібно щось робити хоч для того, щоб зберегти обличчя. Застосування військової сили виключене, переговори не дають результату, залишаються санкції. Але який від них ефект?

Дедалі очевиднішим стає те, що Путін будь-якою ціною готовий встановити свій вплив на Сході України. Санкції тут, схоже, нічого не змінять. Тим паче, чим більше санкції вдарять по простих росіянах, тим легше Путіну буде продавати конфлікт в Україні як міфічний народний бій", - підсумовує автор Die Welt Кристоф Шлітц.