Економічна злочинність

Під час ярмарку керівник фірми побачив на стенді конкурентів обладнання, яке розробили його співробітники. Чужа компанія, однак, представляла ці експонати як власну новинку. В бухгалтерській документації позначені лише чотири нові принтери, хоча він заплатив за п'ять. Але й це ще не все: тепер йому доводиться мати справу ще й з прокуратурою, оскільки його фірмі раптом закидають причетність до корупційних діянь. Як врешті-решт з'ясувалось, ця фірма тричі потерпіла від дій економічних злочинців.

2001 року 61 відсоток німецьких підприємств опинялись у такій або подібній ситуації. Натомість нині, у 2013-му, лише 45 відсотків німецьких фірм ставали жертвами злочинів у сфері економіки. Такі дані містяться в спільному дослідженні міжнародної консалтингової компанії Pricewaterhouse Coopers та Університету Халлє-Віттенберг. Раз на два роки ці установи опитують представників понад 600 великих німецьких компаній, кожна з яких нараховує щонайменше 500 робочих місць.

"Дедалі безпечніше суспільство"

Зниження рівня економічної злочинності не є якимсь особливим випадком. Кай Буссманн, кримінолог з Університету Халлє-Віттенберга та співавтор актуального дослідження, звертає увагу на загальну тенденцію: "Наше суспільство стає дедалі безпечнішим". Загалом, вважає правник, можна сказати, що "рівень злочинності в Німеччині знижується або злочинність застигла на низькому рівні впродовж от уже кількох років". Тенденція зниження спостерігається й у сфері економічної злочинності, зауважив Буссманн.

Штеффен Зальвенмозер з Pricewaterhouse Coopers пов'язує зниження показників економічної злочинності зі змінами підприємницької культури в минулі роки. З тих пір, як почали діяти суворіші міжнародні стандарти, а хабарництву оголосили бойкот, багато підприємств внесли зміни до корпоративних кодексів: працівників зобов'язують до законослухняної поведінки та не миритися з корупцією, крім того, запроваджуються різні превентивні програми. Вочевидь, це подіяло, каже Зальвенмозер: "Ми виходимо з того, що таке послання зрозуміли".

Страх перед "хмарами"

Коли почали оприлюднювати подробиці діяльності американських спецслужб, на сполох забили і підприємці. І перш за все ті, які зберігають свої важливі дані за допомогою так званих "хмарних обчислень", тобто на чужих серверах в інтернеті, аби в будь-який момент і з будь-якої точки на планеті мати доступ до цієї інформації.

За словами Штеффена Зальвенмозера, деякі офіси німецьких фірм наповнюються страхом: "Майже 15 відсотків підприємств розмірковують над тим, щоб змінити провайдера, який пропонує послуги "хмарних обчислень", на європейського". Однак, як наголошує експерт, ще зарано говорити про якусь тенденцію, оскільки "приблизно 60 відсотків опитаних, незважаючи на скандал навколо Агентства національної безпеки США, міняти так нічого і не збираються".

Між тим, каже Зальвенмозер, "стало відомо про доволі велику кількість підозрілих випадків промислового шпигунства, а також розкриття комерційних таємниць". Реальна ситуація може бути, на його думку, ще значно серйознішою, оскільки далеко не кожен помічає, що за ним стежать. Якщо у випадках корупції представники прокуратури швидко зазирають до офісів, а розкрадання можна помітити щонайпізніше при інвентаризації, то зі шпигунством ситуація дещо інша. "Про шпигунство досить довго можна взагалі нічого не знати, оскільки, по суті, нічого не зникає", - пояснює представник Pricewaterhouse Coopers.

Ворог працює за сусіднім столом

Втім, економічні злочинці не вдираються в офіси вночі та зазвичай не займаються хакерством. Багато злочинів у сфері економіки вчиняються власними співробітниками компаній. "Можна впевнено виходити з того, що приблизно половина економічних злочинців є працівниками своїх же компаній", - наголошує Штеффен Зальвенмозер.

Для підприємства це подвійний удар у спину. По-перше, посвячені в роботу краще за інших знають, чим можна спричинити найбільшу шкоду та де міститься найбільш уразлива інформація. По-друге, йдеться і про суто людські розчарування, каже кримінолог Буссманн. Адже "від людей, з якими зустрічаєшся і спілкуєшся щодня, яким особливо довіряєш, не очікуєш нічого подібного".

І тут, переконаний кримінолог, теж багато чого залежить від підприємницької культури, якщо ця культура не на висоті. Дії працівників можуть бути віддзеркаленням поведінки самої компанії. Таких злочинців частіше знайдеш на тих підприємствах, які не роблять ставку на чесні відносини з клієнтами. "Тож, - наголошує Буссманн, - у такому разі не варто дивуватись, якщо й співробітники поводять себе на фірмі як у крамниці самообслуговування".