Настанови майбутньому уряду

Ґустав Горн ані на мить не сумнівається: головним завданням наступного німецького уряду, каже він, буде вирішення кризи в Єврозоні. "Наш експорт до країн, що потерпають від кризи, знизився, - говорить керівник Інституту макроекономіки та досліджень кон'юнктури у Дюссельдорфі. - Якщо ми хочемо і у майбутньому жити за рахунок експорту, тоді треба стабілізувати економіку в цих країнах".

А от Міхаель Гютер упевнений, що наступний уряд Німеччини повинен подбати не так про європейські проблеми, як про "внутрішньонімецькі економічні умови". "В останні чотири роки сталося багато чого в ім'я єврокризи і важливі вектори були розставлені, - каже Гютер, який керує Інститутом німецької економіки в Кельні. - Зараз постає питання, яким чином у майбутньому зберегти Німеччину як бізнес-модель з її промисловим ядром?"

Ідеологічні дискусії

Горн та Гютер – економісти та дослідники економіки. Ідеологічно їхні позиції кардинально різняться. Інститут Горна фінансується Фондом профспілок, Гютеру платять за роботу Спілки роботодавців та промислові підприємства. "Мета ж полягає в тому, щоб у 2023 році можна було сказати, оглядаючись назад: зараз краще, ніж десять років тому. Як ми кажемо про сьогодні відносно десятирічного минулого, - каже Гютер і закликає до подальшого покращення умов для підприємців. Його колега Горн, близький до профспілок, не згоден. Він навіть заперечує, що економічне становище покращилось.

"В останні десять-п'ятнадцять років наше суспільство дуже розшарувалося за рівнем доходів та майновим статусом, - каже Горн. - Категорії населення із високими доходами змогли наростити свої надходження. Категорії з низькими доходами та середній клас - навпаки, зазнали зниження своїх статків". Це не просто негативна тенденція, вона відбивається на всьому суспільстві, продовжує аналітик. "Нижні та середні верстви за рівнем доходів характеризуються великим споживанням. Якщо у них недостатньо грошей, не варто очікувати, що споживча активність буде високою", - вважає Ґустав Горн.

У Німеччині рівень безробіття набагато нижчий за середньоєвропейський показник, тому Гютер, у свою чергу, не бачить ознак розшарування населення: "Багато чинників на ринку праці, починаючи з 2005 року, вказують на ще більшу інтегрованість суспільства: безробіття серед молоді скоротилося удвічі, платників соціальних внесків побільшало, сектор низьких зарплат залишився стабільним," - констатує Гютер. Його висновок: якщо підприємствам добре, усім також добре. Натомість Горн вважає такі аргументи чистої води пропагандою.

Інфраструктура й податки

В одному економісти солідарні: Німеччині потрібна добра та сучасна інфраструктура, щоб стати конкурентоздатною. Потрібно робити більше у транспортній сфері, в енергетиці, науці та освіті. Однак як тільки починає йтися про фінансування, згода на цьому й завершується. Підвищення податків, які плануються опозиційними СДПН та Зеленими, були б величезною помилкою нового уряду, каже близький до промислового лобі Міхаель Гютер: "Підвищення податків не пасують до обстановки. Податкові надходження насамперед тоді б'ють ключем, коли економіка здатна створювати робочі місця, ми помічаємо це і у держбюджеті, і за соціальними внесками".