1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ООН: Тиск на громадянські свободи в Україні посилився

Ігор Бурдига
12 березня 2019 р.

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини констатують, що напади на представників громадянського суспільства в Україні "створили атмосферу залякування".

https://p.dw.com/p/3EtYy
представники УВКПЛ зафіксували тенденцію до збільшення кількості нападів і погроз, спрямованих на представників громадянського суспільства
Представники УВКПЛ зафіксували тенденцію до збільшення кількості нападів і погроз щодо представників громадянського суспільстваФото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило у вівторок, 12 березня, спеціальну доповідь, присвячену ситуації у громадянському просторі із основоположними свободами напередодні президентських та парламентських виборів в Україні. Дослідження, яке провели з початку 2018 до 15 лютого 2019 року, задокументувало 164 порушення на підконтрольних українському уряду територіях.

Атмосфера залякування

За цей рік і півтора місяці представники УВКПЛ зафіксували тенденцію до збільшення кількості нападів і погроз, спрямованих на представників громадянського суспільства. Як приклади згадуються вбивство радниці херсонського міського голови Катерини Гандзюк, напади на журналістів NewsOne та адвокатів журналіста Василя Муравицького.

"Ці напади створили атмосферу залякування, що впливає на здатність і готовність людей відкрито обговорювати суспільно значущі питання, насамперед - виражати свою незгоду з політикою або побоювання щодо політики",- зазначається в доповіді.

Ультраправі та церковне протистояння

Принаймні у 34 задокументованих інцидентах правопорушники безпосередньо пов'язані з крайніми правими групами або належать до них, стверджують автори документу. Переважна частина таких нападів не розслідується, до того ж нерідко правоохоронці і самі вдаються до утисків, як, наприклад, у справі з доступом до персональних даних журналісток Христини Бердинських та Наталки Седлецької. 

Процес набуття автокефалії українською православною церквою, на думку УВКПЛ, посилив напруженість між релігійними громадами. У доповіді згадується про десять фактів погроз та залякувань священнослужителів -  переважно УПЦ Московського патріархату. При цьому джерелом тиску на релігійних діячів названі як ультраправі групи, так і Служба безпеки України. Дискримінаційні наслідки, на думку авторів, також може мати ухвалений в грудні закон щодо обов'язкового перейменування УПЦ МП в "російську церкву".

Моряки - полонені

В іншому звіті, також оприлюдненому УВКПЛ 12 березня, зазначається, що відповідальність за більшість випадків порушень прав людини за останні три місяці лежить на керівництві непідконтрольних районах Донбасу та російській владі Криму. Попри обмежений доступ в "республіках" та неможливість роботи в Криму, Моніторингова місія з прав людини фіксує на цих територіях 189 порушень за листопад-лютий.

Застосування російського законодавства - зокрема, заборона релігійних громад руху Хізб-ут-Тахрір - продовжує призводити до тяжких порушень прав кримських татар в Криму, зазначається в документі. Окрім цього УВКПЛ вперше заявило про недоречність застосування російського кримінального законодавства щодо моряків, ув'язнених внаслідок інциденту в Керченській протоці. "Члени екіпажів українських суден..., можуть вважатися військовополоненими та перебувати під захистом згідно Третьої Женевської конвенції",- зазначається у доповіді.

Рекомендації ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини працює в Україні вже п'ять років і кожні три місяці подає рекомендації щодо розслідування вбивств під час протестів в Києві та Одесі, шляхів усунення наслідків війни на сході та анексії Криму. Більшість наданих за цей час рекомендацій і досі є актуальними, зазначають в УВКПЛ, та закликають український уряд захистити простір для вираження громадянської позиції напередодні виборів.