Ухвала Сейму
12 липня 2013 р.
У неділю, 14 липня, до Луцька прибуде президент Польщі Броніслав Коморовський. Разом з віце-прем’єром України Костянтином Грищенком він вшановуватиме пам'ять жертв Волинської трагедії 1943 року, коли внаслідок міжетнічних зіткнень загинули десятки тисяч поляків і українців. Напередодні 70-их роковин "Волинської трагедії" ця тема не сходила зі шпальт польських і українських ЗМІ. Радикальні політичні сили в обох країнах обмінювалися гострими випадами, а праві партії Польщі домагалися визнання подій 1943 року "геноцидом поляків".
Політизація пам’яті
Напередодні пам’ятних заходів на міждержавному рівні, у п’ятницю, 12 липня, Сейм Польщі ухвалив резолюцію щодо Волинської трагедії. Після палких дебатів, у документі таки було залишено старе трактування кривавих подій 70-річної давнини – "етнічна чистка з ознаками геноциду". Не останню роль у тому, що більш радикальна політична позиція в Польщі не отримала підтримки більшості, відіграла позиція церкви, громадськості та польського уряду. Виступаючи під час дебатів у Сеймі, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав депутатів утриматися від радикалізації погляду на Волинську трагедію, аби не зашкодити відносинам України і Польщі.
"Що змінилося з 2003 року, коли Сейм прийняв менш радикальну ухвалу? Чи змінилася кількість жертв? Чи змінилося наше обурення? Чи міжнародне право? 2013 рік визначить геополітичний напрямок України на покоління, таким буде наслідок прийняття, або неприйняття угоди про асоціацію між Україною і ЄС", - цитує міністра провідне польське видання "Gazeta Wyborcza".
Невиразна позиція Києва
Ситуація у Сеймі несла неабияку загрозу для України, зазначив у розмові з DW голова Об´єднання українців у Польщі Петро Тима. Це стало зрозумілим після виступу Сікорського, пояснює співрозмовник. "Історичними питаннями маніпулюють, аби закрити дорогу Україні до Європи", - каже Тима. Найбільш незрозумілою для українців у Польщі є відсутність позиції офіційного Києва з цього питання. А візит депутата від провладної більшості українського парламенту до польського Сейму з наполяганням засудити даний історичний факт голова об´єднання взагалі вважає абсурдним і цинічним.
Петро Тима вважає, що за умови прийняття резолюції з визначенням "геноцид", можливостей до діалогу українців з поляками і вивчення питання в історичному контексті вже б не залишилося. "Історія стає елементом брутальної політичної боротьби", - критикує Тима. Водночас, він привітав помірковану резолюцію Сейму. "Це - простягнута рука до української сторони", - зазначає голова Об´єднання українців у Польщі.
Роль церкви
Українська влада не приділяє належної уваги вшануванню пам’яті жертв Волинської трагедії, критикує співрозмовник. Петро Тима зауважує, що, на відміну від України, до роковин у Польщі готувалися більш ретельно - є проекти за підтримки МЗС, видано книги з дослідженнями. До деяких польських проектів запрошували долучитися і українців.
У тому, що Сейм не проголосував за "геноцид" є чимала заслуга церкви, вважає Тима. Напередодні публічно ієрархи Греко-католицької та Римо-католицької церков України і Польщі підписали декларацію з нагоди 70-х роковин Волинської трагедії із осудом братовбивства, проханням вибачення і прощення.
Кожен залишається при своїй думці
На політичному рівні ескалації таки вдалося уникнути, відмовившись від визначення "геноцид". Тим не менше, прибічники такого бачення історичних подій залишаються при своїй думці. "Треба називати речі своїми іменами. Це був геноцид. Правда стосункам не зашкодить. Рано чи пізно ця обережність може вплинути на взаємини", - сказав у розмові з DW член правління Спілки поляків України Станіслав Костецький.
Представник польської громади також закликає українську владу приділити більше уваги пам’яті про Волинську трагедію. Костецького дивує той факт, до Луцька на вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії не приїде президент України Віктор Янукович. "Я сприймаю зі сумом, коли український президент десь в Криму знаходить важливіші справи, не підтримуючи заходи з польським колегою", - зазначив член правління Спілки поляків України. Станіслав Костецький нагадав, що саме Польща і, зокрема президент Коморовський, є головним лобістом євроінтеграції України.