Панельні будинки: занепад колись сучасної архітектури

Камп-Лінтфорт – маленьке шахтарське містечко у федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини. На початку 1960-х один інвестор вирішив внести до темного центру міста світлу фарбу. Так були побудовані три панельні багатоповерхівки, на ті часи сучасні, красиві й білі. У будинках було по кілька ліфтів, великі балкони і навіть пожежні сходи, що для провінції було розкішшю. Голова управління міського сенату з фінансування нових проектів і маркетингу Дітер Тенгефф:

«Я б назвав це нашим будівельним гріхом 60-х, але ці три білі велетні уособлюють наше місто. Я думаю, що деякі городяни не можуть уявити собі, що коли-небудь їх у нашому місті не буде».

Імідж кримінального осередку

Панельні будинки у Камп-Лінтфорті справді доживають свій вік – їх збираються знести вже наступного року. Річ у тому, що дома старіли й занепадали, грошей на ремонт у шахтарського міста не було. Поступово будівлі втратили свій лиск і красу, в них навіть стало небезпечно жити. Сьогодні два з трьох «велетнів» стоять практично порожні, а їхній район набув іміджу кримінального осередку. Люди почали боятися ходити там вечорами і обходять це місце стороною. Дітер Тенгефф:

«Підозрілі особи вештаються ночами по порожніх приміщеннях і квартирах покинутих будинків».

Ідеться про безпритульних і наркоманів, які збираються в будинках попри те, що їх обнесено огорожею. Віднедавна місцеві власті взагалі перестали видавати ордери на заселення помешкань в цих будинках. Приміщення уражені цвіллю, опалювання працює погано, а зовнішній вигляд будинків просто неприємний. Щоправда, деякі мешканці не бачать у цьому проблеми. Наприклад, сім'я Ковачей вважає, що будівлі в порядку:

«Можна сказати, що будинки ще красиві. Не скаржимося».

Помешкання колишніх гастарбайтерів

Насправді у цих будинках не можна більше жити навіть по санітарних нормах. Панелі зроблені з використанням азбесту, який у Німеччині заборонений для використання в побудові житла. Проте, один з трьох «білих велетнів» все ще заселений. Дітер Тенгефф:

„Ми вважаємо, що будинок заселений на 70, або навіть на 80 відсотків».

Живуть там колишні гастарбайтери, які працювали на шахті. В основному це вихідці з Польщі, Туреччини і Північної Кореї. Місту добре відомо, що мешканці, які залишилися, – це люди небагаті. Просто видворити їх на вулицю не можна, а своїх коштів для купівлі житла вони не мають.

В очікуванні інвестора

Виходить замкнене коло. Поки будинки заселені бідними сім'ями, вони не цікавлять потенційних інвесторів. Єдиний вихід – це знести будинки, сім’ям дати нове житло і тільки потім щось будувати. Тенгефф:

«Ми робимо все можливе, щоб якнайшвидше знести цих трьох „велетнів”, а на площі, що звільнилася, побудувати великий торговий центр“.

Уся справа полягає в тому, що «велетні» належать якійсь голландській фірмі, яка поки що не вирішила, де знайти гроші на знесення будинків. Хоча місто Камп-Лінтфорт входить до так званої програми «Захід», за якою інвестор може отримати значні безвідплатні кошти. За інформацією з сенату, ця сума складе майже два мільйони євро. Та ще саме місто видасть інвесторові близько півмільйона. В сенаті впевнені в тому, що з інвестором вдасться домовитися, і в 2008 році на місці трьох багатоповерхівок у Камп-Лінтфорті з'явиться новий будівельний майданчик.

Олександр Сосновський