Полум’я з електронної іскри: соціальні інтернет-мережі як рушійна сила народних повстань

Дедалі більше режимів арабського світу стоять за крок від повалення. Складається враження, що вони не просто недооцінили сучасний розвиток світових мас-медіа, а й взагалі забули про вплив, який мають на суспільство інтернет і соціальні мережі в ньому. При цьому більшість протестів у арабських країнах були організовані саме через інтернет.

Не можна стверджувати, що успіх народних повстань у Тунісі та Єгипті зумовили тільки соціальні мережі. Зрештою, протести відбувалися на вулиці, а не в інтернеті. З іншого ж боку, арабські користувачі Facebook, приміром, з неймовірною швидкістю формують свої групи, організовуючись у такий спосіб для демонстрацій непокори. Ця організаційна складова стала однією з вирішальних для успіху протестів.

Єдине джерело інформації

Проаналізувавши нині сторінки противників арабських режимів на Facebook, можна встановити передусім те, що число їхніх прихильників зростає з блискавичною швидкістю. Інформація на стінах у таких груп також поповнюється щохвилини. Пости бувають різного змісту – новини про перебіг маніфестацій, відео, зняті на них, заклики до нових демонстрацій протесту чи просто гасла проти авторитарних правителів.

Крім цього, активісти соціальних мереж користаються з можливості долучати до сторінок у Facebook лінки з додатковою інформацією про події в їхніх країнах з міжнародних інформаційних порталів. Утім і навпаки, багато ЗМІ беруть саме із соціальних мереж інформацію про події в країнах, де саме проходять повстання.

У багатьох ситуаціях відео, зняті камерами мобільних терефонів прямо на місці подій, - єдине джерело інформації про свавілля служб безпеки, які жорстоко розправляються з демонстрантами. Так було, приміром, нещодавно із знятими в Бахрейні сценами, де солдати стріляли по демонстрантам. Перед тим, як ці зйомки показала арабська служба Бі-Бі-Сі, їх вже не одну тисячу разів переглянули в інтернеті.

Відключення інтернету й арешти блоґерів

З початком повстань в арабському світі спостерігається і намагання зменшити вплив таких ресурсів, як Facebook, Twitter чи Youtube на організацію маніфестацій. Арабські можновладці потроху зрозуміли роль інтернету на організацію народних мас, тому вони просто перекривають до нього доступ (як, приміром, у Лівії). Водночас цікавим є також той факт, що після повалення президента Мубарака в Єгипті свою сторінку на Facebook створила єгипетська армія, отримавши за дуже короткий час понад 300 тисяч "друзів".

Утім, лише відімкнувши інтернет, побороти активістів цифрового фронту не так просто. Тому деяких блоґерів, приміром, просто арештовують і засуджують до ув’язнення. Так сталося з 20-річною сирійською жінкою-блоґером Талл Аль-Малухі, яку кілька днів тому кинули на п’ять років до в’язниці. Обґрунтування – сприяння шпіонажу на користь США. А Facebook-ативіст Джалал Аль-Квафі, який закликав до демонстрацій протесту проти режиму Каддафі, просто безслідно зник.

Чи дійсно зможуть Facebook, Twitter або Youtube сприяти поліпшенню ситуації зі свободою і демократією в арабському світі, покаже час. Утім, вже нині можна стверджувати, що арабські народи відкрили для себе ці ресурси як можливість для виявлення вільної думки, як той простір, якого немає в їхніх суспільствах у реальному житті.

Автори: Надер Альсаррас, Леся Юрченко
Редактор: Захар Бутирський