Польща відмовиться від газу з Росії

За три роки "Газпром" може втратити свій найбільший ринок збуту у Східній Європі - польський. Варшава не планує продовжувати довгострокову угоду про імпорт російського газу, що діє до 2022 року і цілеспрямовано працює над тим, щоб до цього часу припинити закупівлі блакитного палива у Росії.

Це вкотре підтвердив на початку жовтня уповноважений уряду Польщі з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський в ефірі "Польського радіо". Його заява облетіла багато російських ЗМІ - і викликала скептичні і навіть глузливі коментарі у Думі та Раді Федерації. Опитані DW експерти, навпаки, вважають, що Польща справді за три роки зможе повністю відмовитися від газу з Росії. 

Baltic Pipe: норвезький газ замість російського

"Така ймовірність дуже висока", - впевнений Михайло Крутіхін, партнер російської консалтингової агенції RusEnergy . "План дуже амбітний, але все ж здійсненний", - вважає Кай-Олаф Ланг (Kai-Olaf Lang), фахівець з Польщі та Східної Європи берлінського Фонду науки і політики (SWP). Обидва експерти вказують, насамперед, на два інфраструктурні проекти, на які звертав увагу у своєму резонансному інтерв'ю і Пйотр Наїмський.

Це, по-перше, газогін Baltic Pipe ("Балтійська труба"), яким до Польщі через Данію буде надходити норвезький газ. Остаточне інвестиційне рішення щодо цього проекту, який користується політичною і фінансовою підтримкою Євросоюзу, польська газотранспортна компанія Gaz-Systeбеm і датська Energinet ухвалили в листопаді 2018 року.

Відтоді Baltic Pipe вже отримав низку необхідних дозволів, зокрема від данської влади, яка тим часом продовжує зволікати з видачею дозволу на прокладку російського "Північного потоку-2" (обидва газопроводи, до речі, неминуче перетнуться під водою поблизу данського острова Борнхольм).

СПГ-термінал у Свіноуйсьце: збільшення потужності на 50 відсотків

Прокладення "Балтійської труби" має розпочатися навесні 2020 року, ввести її в дію планується першого жовтня 2022 року. Три місяці буде відведено на те, аби нова транспортна магістраль до кінця року поступово вийшла на проектну потужність. А вона становить 10 мільярдів кубометрів на рік - рівно стільки, скільки, згідно з чинною угодою, Польща зобов'язана щорічно закуповувати у "Газпрому" (2018 року було 9,86 мільярда).

Другим проектом, що має покласти край залежності Польщі від російського газу, є розширення потужності терміналу з прийому і регазифікації скрапленого природного газу (СПГ) у Свіноуйсьце з 5 мільярдів кубометрів до 7,5 мільярдів на рік. Цей термінал працює, починаючи від 2015 року. Для розширення його потужностей, зокрема, треба побудувати в цьому порту на кордоні з Німеччиною ще один резервуар. Термінал, до речі, носить ім'я Леха Качинського - колишнього президента Польщі, який ініціював цей проект. 2010 року Качинський загинув в авіакатастрофі під Смоленськом. 

Сумарна потужність двох проектів (17,5 мільярдів кубометрів газу) приблизно відповідає нинішній річній потребі Польщі в блакитному паливі. Більше їй поки що не треба, адже 80 відсотків електроенергії в цій країні традиційно виробляється на вугільних електростанціях.

Залежність від Росії хвилює більше, ніж глобальне потепління

Водночас Кай-Олаф Ланг вважає, що під тиском Євросоюзу, який взяв у рамках боротьби проти зміни глобального клімату курс на прискорену відмову від вугілля, його використання у польській електроенергетиці скорочуватиметься, а попит на газ у перспективі помітно зросте. Однак Пйотр Наїмський в інтерв'ю Financial Times на початку жовтня недвозначно дав зрозуміти, що для Варшави пріоритетною є енергетична безпека і зменшення залежності від російського газу, а не відмова від вугілля заради кліматичних цілей ЄС.

Тож якщо попит на блакитне паливо у Польщі і буде рости, то, мабуть, радше у середньостроковій перспективі. Але на цей випадок (а також задля планованих поставок американського газу через Польщу до України) обговорюється проект ще одного СПГ-терміналу, а саме під Гданськом. Цілком можливо, що він буде плавучим, на зразок того, що діє у литовській Клайпеді.      

Отже, якщо Baltic Pipe побудують вчасно, а термінал у Свіноуйсьце своєчасно розширять, то до кінця 2022 року "Польща справді виявиться у ситуації, коли вона більше не матиме потреби купувати російський газ", наголосив у розмові з DW Кай-Олаф Ланг. Однак він не виключив, що "у певних, але, природно, значно менших обсягах, закупівлі все ж продовжаться, якщо ціна буде привабливою".

"У будь-якому разі переговорні позиції Польщі істотно зміцняться. Це доводить приклад Литви, яка після появи у Клайпеді СПГ-терміналу продовжує купувати в Росії певну кількість газу, але тепер має можливість домагатися куди більш привабливих для себе цін", - зазначив експерт SWP .

Ціни на газ: Польща готова переплачувати заради безпеки

Втім, зазначив Кай-Олаф Ланг, цілком можливо, що Польща після 2022 року за необхідності буде просто докуповувати газ на європейському ринку і імпортувати його, скажімо, з Німеччини та Чехії, і в цих поставках "виявляться також молекули, які колись надійшли з Росії".

Іншими словами, співрозмовник DW припустив, що польська сторона з політичних міркувань, можливо, не захоче вести прямі переговори з "Газпромом", але завжди зможе придбати у партнерів по ЄС російський газ, що надходить, наприклад, "Північним потоком". Втім, такий сценарій є суто гіпотетичним, оскільки, за словами експерта, подібні закупівлі суперечили б як діловим інтересам польської нафтогазової компанії PGNiG, так і політиці Варшави останніх років, що опирається лібералізації польського газового ринку. 

Виходить, що за три з гаком роки у Польщі фактично вже не буде більше російського газу? "Офіційно "Газпром" у це не вірить. Адже він на словах дуже часто слідує стратегії гасел, - зазначив у розмові з DW Михайло Крутіхін. - Але газпромівські експерти, я думаю, прекрасно розуміють, що Польща цілком може обійтися без газу з Росії" .

А як же ціни? Адже "Газпром" зазвичай наполягає, що на європейському ринку його газ - найдешевший. Обидва співрозмовники DW послалися на неодноразові запевнення польських посадовців, згідно з якими поставки СПГ обійдуться дешевше, ніж прив'язаний до котирувань нафти російський газ з нинішнього довгострокового контракту, нав'язаного свого часу постачальником-монополістом. 

Але є й інший аргумент, який наводять польські прихильники імпорту СПГ, зокрема американського, нагадав Кай-Олаф Ланг: "Навіть якщо такий газ виявиться дорожчим, ніж російські трубопровідні поставки: це слід сприймати як страхову премію, яку доводиться платити за свою національну безпеку ".