Політика Росії щодо Сирії

Це виглядало наче прорив у російській політиці блокади у сирійському питанні: у четвер, 13 грудня, заступник російського міністра закордонних справ Михайло Богданов заявив, що не може виключати перемоги опозиції в Сирії. Багато хто розцінив ці слова як зміну курсу. Речниця американського зовнішньополітичного відомства Вікторія Нуланд зауважила, що Росія нарешті прокинулася. Але спростування не забарилися: у п'ятницю, 14 грудня речник російського зовнішньополітичного відомства Олександр Лукашевич оголосив, що "російська позиція залишається незмінною".

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провів у Москві зустріч з сирійським віце-прем'єром Кадрі Джамілем. Під час переговорів йшлося про гроші та постачання енергоносіїв для сирійського режиму. Російське зовнішньополітичне відомство наголосило, що Джаміля приймали в якості лідера опозиційного "Народного фронту за зміни та звільнення". Згідно із заявою, Росія готова підтримувати внутрішньосирійський діалог з усіма опозиційними силами, зацікавленими у діалозі з владою.

Захист норм міжнародного права?

Від початку боїв у Сирії картина залишається незмінною: Росія блокує у Раді безпеки ООН усі резолюції проти режиму Ассада. Водночас навряд чи можна знайти у Москві когось, хто серйозно вірив би у те, що режим Ассада втримається. Але мало хто про це каже.

Заступник голови Російської асоціації сприяння ООН Олексій Борисов пояснює російську позицію так: "Росія захищає не режим Ассада, а норми міжнародного права". Тобто, за його словами, Москва послідовно виступає за дотримання принципів невтручання і територіальної цілісності.

Ґергард Манготт, викладач політолоії в університеті в Інсбруку, тлумачить російську позицію інакше. "Спершу Росія недооцінила конфлікт. Коли почалися спроби врегулювання і утримання Ассада, вже було пізно. Росія, попри це, все одно стояла на своєму, оскільки на той момент уже було зрозуміло, що або буде перемога з Ассадом, або програш без Ассада", - сказав він в інтерв'ю DW.

Торгівля зброєю

Чимало західних експертів розглядають постачання російської зброї до Сирії як підтримку Ассада. Професор Манготт не вважає цей аргумент вагомим. Він нагадує, що Сирія не платить за постачання зброї або розраховувається старими радянськими боргами. Тобто фінансово від цього користі немає. Ідеться лише про те, щоб показати, що російська зброя досі залишається дуже хорошою, і переконати у цьому інших покупців, які за неї платять.

Шеф-редактор російського журналу "Росія у глобальній політиці" Федір Лук'янов у одній зі статей порушує тему торгівлі зброєю. Він пише: "Угоди на мільярди доларів – це звучить добре. Але це не лише бізнес. Ідеться і про серйозні ризики, наприклад, ризикувати новою конфронтацією зі США чи Європою, співпраця з якими потрібна в інших сферах, не варто".

Війна теорій і прогнозів

Інші російські експерти застерігають від поширення арабських революцій за підтримки США. Наприклад, Олег Іванніков, директор дослідницього центру "Росія-Кавказ". Він стверджує, що вже завтра кожна країна світу може опинитися в ситуації Сирії. Його стаття для російського агентства Rex називається "Єгипет, Лівія, Сирія. Іран,Росія і Китай наступні?".

Коментуючи такі сценарії жахіть, Ґергард Манготт каже: "Росія належить до зовсім іншого калібру, ніж Лівія або Сирія. На Росію не можна натиснути". Так само і Олексій Борисов вважає такі теорії змови беззмістовними. У розмові з DW він зазначив: "Вони перегинають палицю, ці так звані експерти, вони хочуть презентувати лише себе і свою позицію. Насправді США та Росія мають більше спільних цілей, ніж відмінностей".

Що буде далі? Федір Лук'янов вважає, що Росія гратиме сирійську шахову партію до кінця, хоча б тому, що хоче і надалі впливати на міжнародному рівні. Тим часом російське міністерство закордонних справ повідомило, що у разі необхідності евакуація персоналу російської дипмісії та російських громадян відбуватиметься повітряним і морським шляхом. Очевидно, у Москві вже знають, як завершиться ця гра.