Політв'язні в Україні

Теоретично «загроза» від ув’язнених лідерів опозиції – Юлії Тимошенко та Юрія Луценка – для нинішніх можновладців у Києві минула, вважають деякі українські оглядачі. Адже парламентські вибори відбулися, й Партія регіонів, судячи з усього, знову зможе сформувати більшість у Верховній Раді. Що ж стосується наступних парламентських виборів, то взяти участь у них Тимошенко й Луценко заважатиме судимість. Отже, можна сподіватися, що вони за тих чи інших обставин знову опиняться на свободі?

Як зауважують деякі оглядачі, такий крок сприяв би певному потеплінню у відносинах між Києвом і Брюсселем. Тим більше, як сказав DW співрозмовник у Єврокомісії, Євросоюз зацікавлений у тому, аби Україна поновила конструктивний діалог зі спільнотою. Передумовою для цього, однак, є не лише проведення чесних парламентських виборів, але власне й звільнення Тимошенко і Луценка, судові процеси проти яких у ЄС вважають політично мотивованими.

Експерт: потрібні адресні санкції

Про звільнення Тимошенко й Луценка, а також про реформу правової системи йтиметься й під час зустрічей в українській столиці, які проведуть посланці Європарламенту - екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський і колишній голова Європарламенту Пет Кокс. Обидва політики входять до Моніторингової місії Європарламенту, яка цього тижня відновлює свою роботу в Україні. Кваснєвський та Кокс хочуть зустрітися як з представниками українського уряду, так і з адвокатами засуджених українських екс-урядовців та опозицією.

Очікується, що 19 листопада Євросоюз оприлюднить офіційну заяву стосовно України. Як повідомив у розмові з DW DW прес-аташе представництва ЄС в Україні Давід Стулік, це відбудеться по завершенню конференції міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу. «Там міністри детально обговорять ситуацію з виборами в Україні та справу ув’язнених лідерів опозиції», - зауважив Стулік.

Однак українські оглядачі сумніваються у тому, що Євросоюз має достатні важелі впливу на подальшу долю Тимошенко та Луценка. «Допоможуть хіба що запровадження адресних санкцій ЄС щодо конкретних представників української влади», - вважає керівник Центру соціальних і політичних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран. На його думку, попри те, що після виборів ймовірна «загроза» для влади з боку Тимошенко та Луценка нібито нейтралізована, політичні в’язні і надалі сидітимуть за ґратами.

Українські олігархи зацікавлені в Європі

Подібної точки зору дотримується й голова правління українсько-польської фундації ПАУСІ Тарас Возняк. Віктор Янукович не погодиться випустити їх за жодних обставин, навіть в обмін на «потепління» у відносинах з ЄС, зауважив він. «Ці вибори - це тільки початок президентської виборчої кампанії, - наголосив Возняк. - І якщо їх випустять, то навіть не претендуючи на президентський пост, Луценко і Тимошенко можуть мобілізувати людей на боротьбу».

Якби Об’єднана опозиція перемогла на виборах з більшим результатом та змогла створити більшість, продовжив Возняк, то з’явилися б юридичні інструменти звільнення Тимошенко та Луценка, а так сподіватися доводиться хіба що на українських олігархів. Адже не слід забувати, що для представників великого бізнесу в Україні є важливими європейський ринок і співпраця з ЄС. «Ситуація з в’язнями може змінитися, якщо українські олігархи «спишуть» Януковича з рахунку на наступні президентські вибори і поставлять на іншого», - розмірковує Возняк.

Економічна криза в союзники

Також вплинути на долю Тимошенко та Луценка може нова хвиля економічної кризи, яку прогнозують Україні, вважає політолог Олександр Палій. За його словами, в останньому кварталі в Україні зафіксоване падіння ВВП і якщо останні три місяці року буде те ж саме, йтиметься вже про рецесію. «Україні потрібно десь брати гроші. За таких умов доведеться співпрацювати з міжнародними структурами і, можливо, завдяки цьому Тимошенко та Луценко вийдуть на волю», - зауважив Палій. Водночас він наголошує, що через ірраціональні дії президента Януковича, який не хоче поступитися і випустити опозиціонерів, Україна може шукати гроші й в інший спосіб: скажімо, погодитися на девальвацію гривні, або продати Росії якісь зі стратегічних об’єктів.