Навчання українською мовою

Напередодні нового навчального року український клас однієї з гімназій Донецька ледь не спіткала доля трьох україномовних шкіл, ліквідованих минулого року за рішенням суду під час оптимізації навчальних закладів. Інцидент довкола ймовірного закриття класу викликав величезний резонанс в ЗМІ. Керівництво гімназії під час спілкування з Deutsche Welle спростувало будь-які наміри щодо закриття україномовного класу, а побоювання батьків та заяви в пресі назвали «перестраховуванням».

Так само і голова обласного управління освіти Юрій Соловйов запевняє, що влада робить все, щоб на Донеччині повністю задовольнялися всі потреби батьків та школярів у вивченні мов. За даними, які навів керівник управління освіти, 48,6 % дітей області навчаються українською мовою. 51,4% школярів перебувають у класах з російською мовою навчання, що відповідає національному складу регіону. Крім того, у дітей є можливість вивчати інші мови. І закон про мовну політику чогось нового в систему освіти не принесе, запевняє посадовець. «У зв’язку з ухваленням мовного закону чи надання російській мові статусу регіональної ніякого шквалу заяв від батьків щодо зміни мови навчання до управління не надходило. Перш за все, це пов’язано з тим, що як такого «мовного питання» у школах Донеччини не існує», - сказав Соловйов в інтерв'ю Deutsche Welle. Він додав, що всі школи працюють відповідно до навчальних програм, затверджених міністерством освіти.

"Утримати українську мову в школі"

Упродовж минулих двох десятиліть політичний баланс в державі давав можливість «утримувати» українську мову в школах та в університетах і дозволяв їй існувати в освіті Донеччини, а також певною мірою в державних установах, зауважує директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень. Але новий мовний закон цей баланс підриває, тому наразі загроза витіснення української мови є абсолютно реальною, - сказав він в інтерв'ю Deutsche Welle. На думку науковця, це стосується в першу чергу системи освіти. «Які б заспокійливі декларації не надходили від виконавчої влади, можна однозначно стверджувати, що проблема матиме дуже тяжкі наслідки - як для фахівців, так і для учнів», - прогнозує науковець. На його думку, позиція витискання українською мови в системі освіти стає негативною тенденцією, яка вже неодноразово створювала конфліктні ситуації в навчальних закладах. Як приклад він наводить закриття україномовних шкіл під час так званої оптимізації, коли такі кроки аргументувалися економічною доцільністю.

У ЗМІ час від часу з’являються дані, що в окремих навчальних закладах найбільш «завзяті» адміністратори від освіти трактують мовний закон саме як підставу для можливого скорочення кількості уроків українською мови, каже експерт. Якщо ситуація набуває широкого резонансу в ЗМІ, можливо, що вона може завершитися рішенням на користь української мови, але у випадках, коли не буде громадського спостереження, утисків українським школам не уникнути, переконаний Кіпень.

Статистика та реалії

За статистикою, яку дає управління освіти Донецької області, ситуація з україномовними класами виглядає цілком непогано. Але реалії дещо інші, частина шкіл, які вважаються україномовними, фактично залишаються російськомовними, зазначає Кіпень. «Це узаконене фарисейство було і раніше. Зараз подібні «фігові листочки» будуть зриватися», - каже науковець, прогнозуючи подальшу русифікацію освітнього простору України. Водночас ситуація у вищих навчальних закладах, на його думку, нічим не краща, а подекуди навіть ще гірша, ніж в системі середньої освіти: «Можна впевнено говорити, що мовні новації влади вбивають мотивацію щодо необхідності вивчення українською мови у дуже значної частини молодих людей».

За словами головного редактора обласної україномовної газети «Донеччина» Ігора Зоца, у зв’язку з ухваленням закону про мовну політику в редакцію надходили листи від учителів із певним занепокоєнням щодо їхнього майбутнього. «Хочеться вірити, що цей закон має короткострокову передвиборну мету. Все ж таки залишаються сподівання, що він не порушить ту толерантну мовну атмосферу, яка сформувалася в Донецьку», - сподівається журналіст.

«Я щаслива, що можу спілкуватися українською»

Як приклад на підтвердження його слів можна було б назвати відкриття у центрі Донецька філіалу львівської шоколадної крамниці – кав'ярні, поки що єдиної в місті, де спілкування з гостями відбувається тільки українською. «Одна з головних вимог при влаштуванні сюди на роботу - спілкування українською мовою з відвідувачами», - розповіла Deutsche Welle студентка Юлія Ковальова. «Мені пощастило, я дуже хотіла, щоб українська мова стала частиною моєї роботи. І раптом, зовсім випадково, я знайшла в Донецьку таке місце. Я і здивувалася, і водночас зраділа, що саме українською доведеться спілкуватися з відвідувачами. І якщо вони відповідають теж українською, здається, що це найрідніші для мене люди»,- тішиться студентка.