Розслідування злочинів бойовиків у Слов'янську
8 липня 2015 р.
Від дня звільнення Слов'янська від незаконних збройних формувань під керівництвом офіцера російських спецслужб Ігоря Гіркіна минув рік. Але сотні випадків вбивств, катувань, викрадень та незаконних ув'язнень українців залишаються не розслідуваними, заявляють активісти громадських організацій Євромайдан SOS та Центр громадянських свобод.
Більше ста потерпілих подали до правоохоронних органів заяви про своє викрадення, катування або ув'язнення під час захоплення Слов'янська бойовиками Гіркіна, сказала в інтерв'ю DW координаторка проектів Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Однак випадків їх успішного розслідування і досі бракує, додала правозахисниця. "Ми закликали Генпрокуратуру та МВС вилучити справи щодо цих подій з Єдиного реєстру злочинів та створити спеціальне управління для їхнього належного розслідування", - сказала Романцова.
Незаконний "трибунал" і смертні вироки
Активістка впевнена, що Гіркін та його бойовики вчинили кричущі злочини проти людяності. За словами правозахисниці, до СБУ були передані документи зі штабу угрупування Гіркіна, які підтверджують діяльність у Слов'янську незаконного "трибуналу" та винесення ним смертних вироків, які згодом виконувалися бойовиками.
"Ми маємо далеко не повний перелік вчинених бойовиками вбивств. На цвинтарі у Слов'янську є три ряди могил, у яких поховані невідомі особи. Там є такі надписи, як "Чоловік 20-50 років". Ці люди загинули під час окупації, і треба їх ідентифікувати і встановити причини їхньої смерті", - вважає Романцова.
Свідчення потерпілого
Театральний режисер Павло Юров був викрадений бойовиками 25 квітня 2014 року і вийшов на волю лише в ніч з 4 на 5 липня - після звільнення Слов'янська від бойовиків. "У вересні 2014-го я подав заяву в Слов'янський міськвідділ міліції щодо мого ув'язнення, але по ній не відбувається жодних слідчих дій. У набутті статусу потерпілого мені було відмовлено навіть після того, як мої адвокати подали заяву до столичної міліції", - сказав Юров на брифінгу в Києві.
Він поскаржився, що натомість слов'янська міліція в березні запропонувала йому підписати заяву про відмову від усіх претензій і засвідчити, що він не отримав шкоди здоров'ю і не має претензій за своє 70-денне незаконне ув'язнення. "Я можу засвідчити, що тоді було щоденне захоплення людей бойовиками, які за це отримували зарплату. Тривала постійна ротація заручників, а наприкінці травня почалися "трибунали", де виносилися вироки затриманим", - заявив Юров.
Намагання "поховати" слідство
Адвокат Павло Дикань у розмові з DW зазначив, що нерозслідування злочинів у Слов'янську відбувається за тим самим сценарієм, що й саботаж розслідування злочинів проти Євромайдану упродовж 2014 року. Дикань упевнений, що є всі підстави розслідувати не лише діяльність бойовиків Гіркіна, а і всю сукупність злочинів з порушення територіальної цілісності України на всій, у тому числі й не контрольованій Києвом частині Донбасу. "Можна опитати людей, які звідти повтікали, є звільнені потерпілі та полонені. У них можуть бути якісь документи і докази. Навіть простих свідчень людей про розстріли, катування та інші насильницькі дії цілком достатньо для винесення підозри", - сказав адвокат.
Його колега Євгенія Закревська на прес-конференції в Києві зазначила, що розслідування злочинів угрупування Гіркіна під час окупації ним Слов'янська "є обов'язковою ланкою" доведення військової агресії Росії проти України в суді. "Гіркін до його прибуття до Слов'янська вчиняв аналогічні злочини у Криму. Якби правоохоронці вчасно розслідували ці злочини і передали справи до суду, це можна було би використовувати на міжнародному рівні", - вважає Закревська.
Адвокати не виключають, що саботаж слідства на Донбасі може бути зумовлений тим, що міліціонери, прокурори та співробітники СБУ місцевого рівня, які співпрацювали з бойовиками і можуть бути співучасниками злочинів проти людяності, і досі залишаються на своїх посадах. "Листи, які надсилають на наші запити працівники територіальних підрозділів, свідчать про намагання "відмазатися" від того, що було скоєно на Донбасі", - вважає Павло Дикань. Нерозслідування злочинів протягом року, знищення доказової бази та передача всіх справ одному слідчому Головного слідчого управління прокуратури - це шлях до "поховання" цих справ, підсумував адвокат.