Поїзд до Гааги скасовується

"Що за станція без прапора? Що за дівки в негліже? Йому кажуть: Гаага. Ми зачекались Вас уже". Фраза з сатиричного вірша російського поета Андрія Орлова - лише один з прикладів того, де, схоже, деякі росіяни і багато українців хотіли б бачити Володимира Путіна. Після анексії Криму з'явилося безліч так званих інтернет-мемів, на яких президент Росії зображений на лаві підсудних Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі.

Неприйняття міжнародних рішень

На цьому тижні стало зрозуміло, що це бажання може залишитися на рівні записів у соціальних мережах. У середу, 16 листопада, Росія оголосила про відмову брати участь у Римському статуті - основоположному документі суду ООН, заснованому в 1998 році. Москва підписала статут 2000 року, але не ратифікувала його.

Отто Люхтергандт не здивований новинами з Москви. "Це крок у напрямку, котрий вже простежується в іншому контексті", - пояснив у бесіді з DW колишній директор відділу вивчення східноєвропейського права в університеті Гамбурга.

Він нагадав про озвучену в 2015 році позицію Конституційного суду РФ, згідно з якою рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі виконуються тільки тоді, коли вони не суперечать російським законам. Росія, за висловом Люхтергандта, дедалі більше демонструє неприйняття міжнародних рішень.

Гаазький прецедент

П'єр Тільберґер, директор Інституту з дослідження міжнародного права, миру і збройних конфліктів в Рурському університеті в Бохумі, називає рішення про вихід Росії з МКС політичним. На його думку, "юридично воно не має значення", оскільки Росія і так не ратифікувала Римський статут.

У Росії МКС називають неефективним і упередженим. Про це заявили і голова комітету з міжнародних справ Держдуми Леонід Слуцький, і уповноважений з прав людини РФ Тетяна Москалькова. А мер Москви Сергій Собянін написав у мікроблозі Twitter, що для Росії було б "принизливо, щоб наc судили якісь диваки в Гаазі".

У західних та українських ЗМІ гадають, чи пов'язано рішення Москви з недавніми новинами з Гааги. У понеділок, 14 листопада, головний обвинувач МКС зазначила, що події в Криму і частково на Донбасі вказують на "міжнародний збройний конфлікт" між Росією і Україною. Це вперше, коли міжнародна інстанція називає цей конфлікт міжнародним військовим протистоянням.

Чи є небезпека для Путіна і його міністрів?

Отто Люхтергандт закликає не переоцінювати значення цієї заяви, зробленої на підставі попереднього розслідування МКС. На думку експерта, підстави для звинувачень Росії в агресії проти України є. Цей вид злочину був детально викладений у ході внесення змін до Римського статуту в 2010 році, які набудуть чинності в 2017-му.

"У будь-якому випадку йдеться про події (в Україні - Ред.), які на підставі об'єктивної юридичної оцінки потрібно кваліфікувати як агресію Російської Федерації", - говорить Люхтергандт. На його думку, в майбутньому російських громадян за це могли би "притягти" до МКС.

Юрист зауважує, що Римський статут у зв'язку з цим чітко передбачає відповідальність вищих чиновників - президента, прем'єра, міністра оборони і, можливо, начальника Генерального штабу. Але вихід Росії з МКС "безумовно виключає" такий варіант, вважає Люхтергандт. Залишається лише одна можливість, вважає П'єр Тільберґер з Бохумського університету. За його словами, зачіпкою може бути те, що можливі злочини вчинені на території України.

"Хоча Україна не ратифікувала Римський статут, але вона дала МКС обмежені повноваження для розслідування. Якщо цим шляхом рухатися далі, то за певних обставин це може торкнутися російських громадян", - вважає фахівець з міжнародного права. І додає, що в такому випадку МКС ризикує ступити "на політичне мінне поле".

Україна, Сирія, Грузія

Конфлікт в Україні - не єдиний привід, за що росіян могли б притягти до відповідальності в МКС, вказує Люхтергандт. Експерт нагадав про операцію Росії в Сирії, що триває, і звинувачення у воєнних злочинах, що лунали в жовтні, наприклад, з вуст французького президента Франсуа Олланда або британського міністра закордонних справ Бориса Джонсона.

У Сирії відбуваються події, які можна трактувати як військові злочини і порушення Римського статуту, каже Люхтерганд: "Це особливо стосується бомбардувань цивільного населення і цивільних об'єктів". Нарешті, є третій, майже забутий на Заході конфлікт - "п'ятиденна" війна Росії з Грузією 2008 року. Щодо цього конфлікту МКС також проводить попередній розгляд.

Росія - далеко не єдина країна, що відмовилась співпрацювати з МКС. Це давно практикують США. Нещодавно про вихід з суду в Гаазі заявили кілька африканських країн. Нарешті, й парламент України теж не ратифікував Римський статут, за що його критикували вдома.