Правий екстремізм у Німеччині: багато запитань і мало відповідей

Кристіан Вульфф, федеральний президент Німеччини, гостро засудив убивства мігрантів, скоєні правими екстремістами. «Люди в нашій країні, наші співгромадяни, стали жертвами смертельної ненависті й правоекстремістського насильства», - наголосив Вульфф у середу в Берліні. Він апелював до усього німецького суспільства нести відповідальність за дотримання головних прав людини, що містяться в Конституції. Вульфф запросив до себе близьких жертв правого терору, щоб особисто висловити їм свої співчуття. Щоправда, коли саме відбудеться ця зустріч, поки невідомо.

Президент Німеччини звенув увагу на те, що після викриття правого терористичного осередку перед всією країною постало багато питань, чи не вплинули певні упередження на розслідування й чи достатньо робить держав для захисту усіх громадян, що живуть в Німеччині. Усі ці питання поки залишаються відкритими й німецькому суспільству ще треба відшукати багато відповідей, переконаний Вульфф.

Помилки слідчих і спецслужб

За даними Федеральної прокуратури Німеччини, терористична група, яка мала назву «Націонал-соціалістичне підпілля». Її учасники, як підозрюється, скоїли з 2000 по 2007 роки з десяток убивств мігрантів турецького й грецького походження, а також німецької жінки-поліцейської. На рахунку правих екстремістів ще є серія пограбувань банків і щонайменше один бомбовий напад. Слідчі не виходять з того, що список злочинів терористичного осередку вже є повним. Двоє з трьох терористів були знайдені мертвими в обгорілому фургоні, а жінка здалася поліції.

Терористичне угруповання було виявлено фактично постфактум, після того, як упродовж більш, як десяти років екстремістам вдавалося вбивати й грабувати практично без будь-яких перепон. Тому критика й обурення, що лунають нині, спрямовані передусім проти органів, які мали б вчасно помітити й викрити злочинців. У пресі оприлюднюються цілі реєстри помилок, яких припустилися слідчі й спецслужби. Виявляється, що за минулі роки терористи або їхні спільники часто потрапляли у поле зору слідчих органів, однак їм завжди вдавалося уникнути відповідальності й продовжувати свою злочинну діяльність. Також описані перебіги, коли підставні особи спецслужб, які мали б попереджати про злочини правих радикалів, нібито навіть були свідками вбивст, під час розслідування яких пізніше навіть не переслідувалася можливість правого тероризму як мотиву.

Мусульмани вимагають «Саміту проти расизму»

Ситуацію піддають гострій критиці передусім об’єднання мігрантів у Німеччині. Їхній головний закид полягає в тому, що розслідуючи вбивства відповідальні органи зосереджували свою увагу передусім на родинах жертв, детально розпитуючи їх про можливі зв’язки з терористичними чи кримінальними колами мусульманського характеру. Голова Центральної ради мусульман Німеччини Айман Мазиєк нагадав у німецькій пресі в четвер, що після терактів у США 11 вересня 2001 року у ФРН було ухвалено багато законів, спрямованих на захист від тероризму. «На жаль, у мене виникає враження, що ці закони трактувалися першочергово як такі, що мають протидіяти радикалам, які зловживають ісламом як приводом для терористичної діяльності. Але ці закони, виходить, не діяли проти правих екстремістів», - наголосив Мазиєк.

Мусульмани в Німеччині запитують тепер, чи не може бути так, що на рахунку терористів з правого табору є ще більше вбивств, ніж розкриті донині. Багато мігрантів з мусульманських країн елементарно бояться за свої життя. Випадок з непоміченим правим терористичним осередком спонукав голову Турецької громади в Німеччині Кенана Колата виступити із закликом провести саміт, який був би присвячений ситуації з расизмом у Німеччині. «Усі суспільні сили мають діяти разом, що боротися з цим явищем», - наголосив Колат в інтерв’ю німецькому телебаченню.

Непомічений правий екстремізм

Багато політиків у Німеччині, передусім представники опозиційних партій лівого спрямування, наголошують на тому, що в крані довго нехтували й продовжують нехтувати проблемою правого екстремізму. Вони закликають уряд змінити цю ситуацію. Поки ж канцлер Німеччини Анґела Меркель скликала на п’ятницю кризовий саміт, на який запрошено міністрів внутрішніх справ і міністрів юстиції федеральних земель. Головним питанням є саме помилки в розслідуваннях правоекстремістських злочинів.

Тим часом розслідування справи поки далі помітно не просунулося через те, що головна підозрювана, Беате Цшепе, не висловила готовність давати свої свідчення. Вже кілька разів слідчі повідомляли про те, що жінка заявляла, ніби почне говорити, однак цього не відбувалося. Чергова заява слідчих дає сподівання на те, що Цшепе почне давати свідчення у четвер.

Проти мігрантів, поліцейських і політиків?

За оцінкою виконувача обов’язки Генерального прокурора Німеччини Райнера Ґрісбаума, терористичний осередок з Тюрингії мав на меті «через свої ворожі до іноземців та правової держави погляди вбивати передусім громадян іноземного походження, а також поліцейських, як представників демократичної правової держави».

У середу стало відомо, що в обгорілому фургоні, де були знайдені тіла двох чоловіків-терористів, було знайдено на цифровому носії список з 88 позицій, що включали імена конкретних осіб і назви організацій. Серед них було багато імен політиків, з різних таборів. Водночас дуже багато адрес мали зв'язок з Мюнхеном.

Леся Юрченко / dapd / dpa
Редактор: Володимир Медяний