Правова пастка для кримських в'язнів

Засудили за українськими законами, а відбувати покарання доводиться в Росії. Це типова ситуація для українських громадян, які на момент окупації Криму Росією у 2014 році відбували покарання у кримських виправних закладах чи перебували у СІЗО на півострові. Нині ці люди знаходяться у правовій пастці.

Російський паспорт і перегляд справи

За даними Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на території Автономної Республіки Крим залишилося близько 3200 українців, які були засуджені до 2014 року за українськими законами. Нині ці люди продовжують відбувати покарання, але вже за російськими законами. "Росія, аби самій собі обґрунтувати чому ці  люди зараз мають перебувати за ґратами, переглядала їхні вироки за російськими законами. Якщо матеріали справи залишилися в Криму, за аналогічною статтею Кримінального кодексу РФ виносили вирок і людина продовжує тепер сидіти далі. Якщо матеріалів немає, просто вигадували справу зі стелі", - розповіла DW керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

За її словами, при цьому в'язням насильно нав'язували російське громадянство і багатьох з них перевели відбувати покарання на територію Росії. А терміни позбавлення волі, які призначають засудженим, щонайменше такі ж, а то й довші за час, який би їм довелося ще пробути за ґратами за вироками України.

Саме так сталося у житті Олега Метліна. Ще в 2011 році Гагарінським районним судом Севастополя відповідно до Кримінального кодексу України він був засуджений за розбій на 8 років позбавлення волі. Відбував покарання у Херсонській області, але у 2014 році його привезли в Крим для перегляду справи. Через окупацію півострова назад на материкову Україну повернути в'язня не вдалося. Зараз його вивезли до Росії і утримують у виправній колонії міста Батайськ Ростовської області. "Він не вважає себе росіянином. Російське громадянство йому нав'язали, оскільки, за його словами, в колонії його "пресували" і катували за відмову від російського паспорта. Батьки Олега зараз в Криму, але провідувати його в РФ не мають можливості", - розповіла зведена сестра засудженого Олена Русакова. За її словами, рідні чоловіка передавали українському омбудсмену та правозахисникам прохання повернути його в Україну, однак жодної офіційної відповіді так і не отримали.

Правила є - шанси малі

Правозахисники зазначають, що отримали вже до восьмисот звернень від засуджених з Криму з проханням перевести їх на материкову Україну. Представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплига повідомив DW, що таких звернень до українського омбудсмена було понад сімдесят і вони продовжують надходити. Однак в цій ситуації українська сторона не може нічого вдіяти. Хоча Україна є підписантом міжнародної Конвенції про передачу засуджених, але за цим правовим механізмом не може вимагати від Росії повернути ув'язнених із Криму, оскільки вважає півострів своєю територією. "Росія каже, що готова через цю конвенцію повертати засуджених, але вимагає від українського мін'юсту відповідного запиту та перегляду російського вироку відповідно до вимог конвенції", - каже Михайло Чаплига. Водночас Україна, за його словами, не йде на цей крок, бо це б означало визнання Криму як території РФ. "Відтак питання зависло, а ув'язненні стали заручниками цієї ситуації", - констатує Чаплига.

За словами уповноваженого, навесні 206 року через спеціальну процедуру українському омбудсмену вдалося повернути з пенітенціарних установ анексованого Криму на материкову територію 12 громадян України. "Ми домовлялися тоді з уповноваженим з прав людини в РФ. Переговори тривали рік. Це був гуманітарний обмін, без політики, за окремою процедурою. Ми пропонували продовжити, але Росія досі не дає відповіді", - каже Чаплига.

Надія на ЄСПЛ

Правозахисники фіксують, що нині ще більше українських громадян потрапляють за ґрати у Криму і їх силоміць переміщують на територію Росії. За словами юриста Регіонального центру з прав людини Віталія Набухотного, до 5 тисяч українців з Криму засуджені після 2014 року вже за російськими законами і переміщенні в РФ для відбування покарання.

"У Криму тільки дві колонії і одне поселення для засуджених. На всіх не вистачає місця, тому і тих, хто був засуджений за українськими законами, і нових кримських в'язнів відправляють в далеку "висилку", - зазначає Набухотний. Він вказує, що здебільшого кримських в'язнів епатують до Краснодарського краю, Уралу та Ростовської області. "У Криму немає жіночої, підліткової колонії та колонії для хворих на ВІЛ і гепатит. Їх усіх автоматично відсилають відбувати покарання далеко в Росію, де їх важко знайти правозахисникам та адвокатам",  - зауважив юрист Регіонального центру з прав людини.

Правозахисники намагаються відшукати засуджених українців у "засланні" через російські правозахисні організації чи українських дипломатів у РФ та радять засудженим позиватися з Росією через Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). За словами Віталія Набухотного, лише його організація подала до ЄСПЛ від імені таких засуджених більше десяти позовів проти Росії. Ольга Скрипник вважає такі справи перспективними і не радить зволікати з поданням судових позовів. "Після примусового переміщення на територію Росії родичам слід негайно звертатися до правозахисників, аби разом виробити стратегію оскарження та неодмінно збирати докази, документи про побиття, катування тощо", - каже Скрипник.