Правовий прецедент

80-річна мешканка Слов'янська Валентина Макогон стала першою, хто виграв у суді справу про компенсацію за житло, зруйноване під час АТО. Як повідомив у четвер, 12 травня, на прес-конференції в Києві представник її інтересів Василь Полосенко, будинок із квартирою Макогон на околиці Слов'янська, був спалений в результаті обстрілів блок-посту сепаратистів у червні 2014-го року. За рішенням суду потерпілій вдалося домогтися відшкодування на суму 363 тисячі 789 гривень.

Компенсація розрахована згідно із середньою вартістю будівництва житла по Донецькій області, повідомила юристка громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у Слов'янську Вікторія Фролова. "Вартість втрачених меблів та предметів побуту не врахована, бо немає жодних доказів їхньої наявності, чи чеків. Компенсація лише за голі стіни", - пояснила правозахисниця.

Але навіть така ухвала суду стала для Макогон та її родини приємним сюрпризом. "Суд першої інстанції нам у позові відмовив, і ми подали апеляцію до Апеляційного суду Донецької області. Там судовий розгляд переносився тричі, я тричі спілкувався із суддею, і отримання позитивної ухвали поштою шостого травня стало для нас цілковитою несподіванкою", - сказав Полосенко.

Закон передбачає компенсацію

Як зазначив в інтерв'ю DW директор центру Стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, згідно із законом, потерпіла мала всі підстави на компенсацію за житло, знищене під час антитерористичної операції. Адже держава була не в стані захистити людей і їхню власність. "Стаття 19 закону України "Про боротьбу з тероризмом" передбачає з боку держави компенсацію громадянам всієї шкоди, завданої під час антитерористичних операцій. А війна на Донбасі офіційно кваліфікується державою саме як антитерористична операція", - сказав Тарахкало.

Він застеріг українські суди від подальших намагань затягувати розгляд подібних позовів, або не задовольняти їх. Тарахкало не виключив, що потерпілі звертатимуться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де, на його думку, вони можуть розраховувати на ухвали на свою користь. У такому разі, наголосив Тарахкало, йтиметься не лише про відшкодування майна, а ще й відшкодування моральної шкоди за несправедливо винесене судове рішення. "До того ж, кожен суддя розуміє, що незабаром може бути ухвалений закон про індивідуальну відповідальність за порушення міжнародних конвенцій, і тоді кошти за ухвалами ЄСПЛ будуть стягуватися з кишені цих суддів", - не виключив правник.

В УГСПЛ налаштовані оптимістично стосовно того, що після рішення суду Валентина Макогон нарешті отримає від держави грошову компенсацію за втрачене житло. "Мені відомо, що судова ухвала набула чинності і по ній вже видані виконавчі документи. Якщо держава не знайде коштів у бюджеті, чи буде намагатися оскаржити судову ухвалу, є велика практика ЄСПЛ, який вважає, що так речі суперечать Європейській конвенції про права людини", - вважає правозахисник.

Мізерна допомога

Василь Полосенко додав, що компенсація за втрачене житло дозволить зараз купити квартиру в Слов'янську. А ще ці кошти можуть стати чи не єдиним способом економічного виживання для мешканців зони АТО. Після звільнення Слов'янська Полосенко намагався отримати допомогу від благодійних організацій, але їхні зусилля спрямовані здебільшого на переселенців, а не на місцевих мешканців.

"Фонд "Карітас" виплатив тещі допомогу у шість тисяч гривень. Червоний Хрест подарував сковорідку та електронагрівач води, намет, розкладачку та ковдру, а в місцевому супермаркеті видали банківську картку для отримання продуктів впродовж шести місяців", – так описав слов'янчанин допомогу, на яку можуть сподіватися місцеві мешканці. Від місцевої влади чекати допомоги марно, сказав Полосенко. За його словами, міський виконком обіцяв дати 12 тисяч гривень, але досі не сплатив ці кошти.

Підтримка правозахисників

У регіональній громадські приймальні УГСПЛ вже є сотні звернень громадян, які втратили житло і майно внаслідок АТО, повідомив юрист Гельсінської спілки Максим Щербатюк. "Щодня в наші понад 30 приймальні по юридичну допомогу з компенсації за втрачене під час АТО майно надходить три-чотири звернення", - сказав правозахисник. Однак загальної статистики про обсяги руйнувань у зоні АТО та кількість потенційних претендентів на державну компенсацію у представників УГПСЛ поки що нема.

Він заохотив потерпілих звертатися до судів самостійно. Але пообіцяв, що в кожній приймальні УГСПЛ вони можуть отримати кваліфіковану юридичну консультацію та весь необхідний пакет документів для подання позову та переконливого обґрунтування своїх претензій. У випадку справи Макогон, головними доказами завданої шкоди стала довідка пожежних про виїзд на гасіння будинку, що зайнявся, а також міліцейський документ про руйнацію будинку.