Ситуація з правами людини на Донбасі погіршується

Ухвалення закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", відомого як закон про реінтеграцію Донбасу, ускладнить ситуацію з порушеннями прав людини в регіоні, вважає директор громадської організації "Східна правозахисна група" Павло Лисянський. Він став першим українцем-лауреатом Німецько-Французької премії з прав людини та верховенства права. В інтерв'ю DW правозахисник розповів про ситуацію з дотриманням прав людини на окупованій території Донбасу та на підконтрольній Україні території поблизу лінії розмежування.

DW: Як давно існує ваша організація?

Павло Лисянський: Ми створили "Східну правозахисну групу" в липні 2014 року в місті Дебальцево для відстоювання прав людини в умовах безвладдя. Місцеві чиновники втекли, а мешканці лишилися сам на сам із українськими збройними формуваннями. Ми виступали медіаторами між місцевими і військовими, шукали баланс і захищали права мешканців в діалозі з поліцією. Після окупації Дебальцевого ми перенесли наш центральний офіс в Лисичанськ і залишили кілька локальних офісів у Світлодарську, Торецьку і в Бахмуті. В нас є спостерігачі на окупованих територіях.

В чому полягає підтримка Німеччини в вашій роботі?

Федеральне міністерство закордонних справ підтримало наш проект, що має назву "Ефективний алгоритм лобіювання та механізм захисту прав людини на територіях, постраждалих внаслідок конфлікту поблизу лінії розмежування". В межах цього проекту ми провели три дослідження: щодо стану з правами людини на підконтрольній Україні території поблизу лінії розмежування, аналіз судової системи в самопроголошеній "Луганській народній республіці", а також звіт про долю полонених на її території. Основою проекту, який підтримала Німеччина, стали заходи з правової освіти населення на територіях поблизу лінії розмежування та моніторинг дотримання їхніх прав. Ми шукали людей, які готові займатися захистом прав людини і формували з них регіональні правозахисні організації. На сьогодні створено вже близько десяти таких організацій.

Як ви сприйняли присудження вам в грудні 2017 року Німецько-Французької премії з прав людини та верховенства права?

Для мене це була цілковита несподіванка. Я на жодну премію себе не номінував. На врученні цієї премії я в своїй промові вже заявив, що вважаю це не своєю особистою нагородою, а нагородою цілої нашої команди. А також всіх, хто нам допомагає і всіх людей, яких ми захищаємо.

Як ви оцінюєте вплив на дотримання прав людини ухваленого нещодавно Верховною Радою України закону про реінтеграцію Донбасу?

Я занепокоєний обмеженням нормами закону прав людини і розширенням прав силовиків затримувати людей без рішення суду і вчиняти обшуки "для запобігання російській агресії". Ці норми унеможливлюють такі права людини, як наприклад, право на захист. Цей закон суперечить Конституції України і я проти цього закону, як правозахисник. Я ще не бачив кінцевого варіанту тексту цього закону, щоби дати йому детальну оцінку. Але можу вас запевнити, що ми будемо опротестовувати всі закони, які будуть обмежувати чи порушувати права людини в Україні, і вийдемо на вуличні протести проти цього закону разом з місцевими мешканцями. Дотримання прав людини на цих територіях погіршується щомісяця, незважаючи на те, що тут працюють правозахисні організації. Я прогнозую, що надання силовикам більших прав спричинить ще більше погіршення прав людини до рівня, який спостерігається на окупованій території.

В чому відмінність порушень прав людини на окупованих та підконтрольних Україні територіях поблизу ліні розмежування?

На окупованій території порушуються буквально всі права: право на життя, на захист, на справедливий суд, на доступ до охорони здоров'я, на гідну працю… Тоді як на підконтрольній Україні території поблизу лінії розмежування люди обмежені в праві на пересування, на гідну працю, не виплачується зарплатня шахтарям та працівникам підприємств. Люди не можуть домогтися виконання рішень судів, які винесені на їхню користь щодо виплати зарплати. Так, на державному підприємстві "Лисичанськвугілля" є люди, що не отримують зарплату вже 18 місяців і не можуть домогтися її виплати, незважаючи на рішення судів на їхню користь. Погіршується захист прав людини на державному рівні в цілому. Вимушені переселенці із окупованих територій і досі не мають права участі у місцевих виборах. Порушення права людей на життя, що трапляється як з боку українських військових формувань, так і через високу мінну небезпеку та обстріли населених пунктів поблизу лінії розмежування. Порушується заборона на дитячу працю. Особливо, коли безробітні шахтарі та інші працівники змушені виїжджати до Польщі на заробітки, а їхні діти лишаються самі і змушені працювати, щоби себе прогодувати. Спостерігається збільшення насильства проти жінок і рівня жіночої проституції. Жінки вимушені займатися нею через відсутність інших джерел заробітку.