Європеєць на боці Меркель

Вольфґанґ Шойбле вважається правою рукою Анґели Меркель. Починаючи від осені 2009 року, він обіймає одну з найважливіших посад в її уряді – посаду міністра фінансів. За умов економічної непогоди в Європі Шойбле впевнено керує бюджетним човном Німеччини: податкові надходження зростають, а дефіцит бюджету скорочується. Очікується, що німецький міністр тепер обіймей ще й одну з провідних посад у Європі. Він вважається найперспективнішим кандидатом на посаду голови єврогрупи.

Детективна біографія

Вольфґанґ Шойбле – досвідчений політик. Восени йому виповниться 70 років. 40 з них він був депутатом німецького Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу. Нова посада стала б вінцем його політичної кар'єри. Його біографія читається як політичний детектив. У ній – всього достатньо: інтриг, ударів долі, скандалів.

У 1961 році, коли в Берліні саме зводився мур, Шойбле закінчив навчання і вступив у Молодий союз – молодіжний варіант ХДС. 1972-го політик уперше балотувався в своєму окрузі в Оффенбургу і одразу ж переміг. Відтоді він незмінний член німецького парламенту. На початку 1980-х він дуже тісно сходиться з німецьким канцлером-рекордсменом Гельмутом Колем. Шойбле займається організацією його передвиборчих кампаній, очолює фракцію своєї партії в Бундестазі, згодом Коль призначає його міністром у відомстві канцлера.

У листопаді 1989 року припиняє своє існування берлінська стіна. Шойбле очолює західнонімецьку делегацію на переговорах з представниками НДР. Не даремно, його вважають "менеджером німецького об'єднання".

Фатальні постріли

12 жовтня 1990 року, буквально через кілька днів після об'єднання Німеччини, Шойбле в ролі міністра внутрішніх справ ФРН виступав з передвиборчою промовою в Оппенау. Раптово почулися постріли. Невідомий – згодом з’ясувалося, що то був психічно хворий – підступив ззаду. Одна куля розтрощила Шойбле щелепу, інша – хребет, третю встиг прийняти на себе тілоохоронець. На щастя, Шойбле залишився живим, однак відтоді він прикований до інвалідного візка.

У 1998 році Гельмут Коль з тріском провалився на виборах і потяг за собою й свого соратника. А тут ще трапився скандал з анонімними пожертвуваннями до партійної каси ХДС, у який був втягнутий і Шойбле. Ішлося про 100 тисяч німецьких марок від одного із збройних лобістів. Шойбле визнав свою помилку, зізнавшись, що отримав гроші у конверті, але одразу ж віддав ці гроші в партійну казну. Утім, у фінансовому звіті партії ця сума так і не з’явилася. Кому в результаті вірити, так до кінця і не було з'ясовано. Але колишні друзі Коль та Шойбле перетворилися на ворогів.

У велику політику Шойбле повернула Анґела Меркель, зробивши його 2005 року міністром внутрішніх справ у своєму уряді, а згодом – у 2009-му – міністром фінансів.

Європейський патріот

Шойбле – європеєць за переконанням. Він робить ставку на інтеграцію. Особливо важливою для нього при цьому є німецько-французька вісь. Щодо економічної політики, то Шойбле твердо вірить у єдину європейську валюту: "Євро – це стабільна валюта, і якщо ми не допустимо великої помилки, то так воно залишатиметься й надалі". Шойбле переконаний, що з боргової кризи, яку переживають нині країни єврозони, Європа вийде ще більш згуртованою: "Через десять років ми матимемо структуру, яка значно більше відповідатиме тому, що ми називаємо політичний союз". Такою є мета Шойбле.

Нинішній глава єврогрупи, прем'єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, виступаючи в Ахені з вітальною промовою з нагоди вручення німецькому міністру премії імені Карла Великого, назвав Шойбле "німецьким і європейським патріотом", який "невтомно відстоює" внутрішньоєвропрейську інтеграцію.

Премія імені Карла Великого вважається однією з найважливіших європейських відзнак. Вона вручається, починаючи від 1950-го року. Лауреата щоразу визначає незалежне журі.