Скорсезе у Берліні

На відкриття виставки у Берліні він прилетіти не зміг. Мартін Скорсезе перебуває у Нью-Йорку, де саме працює на новим фільмом "The Wolf of Wall Street" ("Вовк з Уолл-Стріт")". Однак присутність легенди кінорежисури у центрі "Німецька кінематека" на Потсдамській площі у Берліні відчувається повсюди. І не тільки завдяки 600 експонатам, серед яких фотографії, листи, сценарії та навіть меблі, які Скорсезе передав музею зі своїх приватних архівів.

"Багато речей, які експонуються на виставці, колись були у моїй квартирі та в офісі", - повідомив, підморгуючи, Скорсезе у відеозверненні, презентованому на відкритті події у "Німецькій кінематеці". Для нього честь, що матеріальні спогади з його власності нині знаходяться у Берліні, - наголосив режисер і пояснив, що саме "Німецька кінематека" розпоряджається спадком таких великих режисерів, як Фридрих Вільґельм Мурнау та Фриц Ланґ, а також знаменитої акторки Марлен Дитрих.

За кіноспадщину!

"Багато американських колег спантеличені тим, що Скорсезе показує свій приватний архів саме у Німеччині, а не в США", - каже Нільс Варнеке. Він - один з двох кураторів, які навесні 2012 року шість днів відбирали у Нью-Йорку матеріали для "Німецької кінематеки". Кристина Ясперс, колега Варнеке, має пояснення тому, чому Скорсезе для першої виставки обрав саме Берлін: "Уже багато років Кінематека підтримує реставрацію старих фільмів. У цій обстановці Мартін Скорсезе почувається комфортно", - вважає Ясперс.

Збереження кіноспадку особливо до душі народженому у Нью-Йоркському районі "Мала Італія" онуку сицилійського емігранта. Скорсезе не подобається, що фарби на кіноплівці з часом набувають червоних відтінків. Він закликав таких виробників, як Kodak, нарешті розробити кольорово стабільну плівку та мобілізував на підтримку колег по режисерському цеху Стівена Спілберга, Стенлі Кубріка та Вернера Герцоґа. Деякі з листів, які Скорсезе написав з цього приводу, також експонуються в Берліні.

Співробітництво з Міхаелем Балльгаузом

Презентація ініціативи Скорсезе щодо реставрації кольорових фільмів посідає у "Німецькій кінематеці" центральне місце. Мабуть, як ніхто інший, італоамериканець демонструє свою любов до кіно. Переконатися в цьому можна послухавши розповідь на аудіо-гіді, яку Скорсезе сам записав у Нью-Йорку та надав Берлінському кіноцентру. І вже тут їх доповнив оператор Міхаель Балльгауз, разом з яким Скорсезе відзняв шість фільмів. Серед них - "Славні хлопці" ( "Goodfellas", 1990), "Епоха невинності" ("The Age of Innocence", 1993), "Банди Нью-Йорка" ("Gangs of New York", 2002) та "Відступники" ("The Departed", 2006). За останній Скорсезе і отримав "Оскара" як найкращий режисер.

Берлінець Міхаель Балльгауз роками працював над естетикою Скорсезе. "Я вражений його почуттям темпу рухів камери, які під час роботи з ним стають своєрідною хореографією камери", - казав Скорсезе про Балльгауза. На німця він звернув увагу ще на початку 1970-х. Американцю були до смаку плавні рухи камери, які Балльгауз розвинув у співробітницві з режисером Райнером Вернером Фассбіндером. У 1985 році Скорсезе забрав Балльгауза до США. Візуальний стиль, розвинений обома знаменитостями, став взірцем для інших режисерів, також і у Німеччині. "Я захоплююсь динамікою мови кадру, напруженням, яке передається змісту", - каже Домінік Ґраф, один з найважливіших німецьких режисерів сучасності.

Надія на візит Скорсезе

"Незважаючи на часті похвали, Мартін Скорсезе розчулений тим, що після його 70-ліття, що відсвяткували у листопаді 2012-го, організована така виставка", - пояснив Райнер Ротер, директор "Німецької кінематеки" під час відкриття експозиції. "Скорсезе радий з того, що ретроспективу можна бачити у Берліні, а не в Нью-Йорку, - додає Кристина Ясперс. - Таким чином Скорсезе уникає ймовірної потреби виправдовуватися, якби той чи інший актор питав, чому в експозиції не згадали про нього".

Організатори виставки у "Німецькій кінематеці" задоволені видовищною експозицією та розраховують, що до середини травня Скорсезе таки відвідає Берлін. "Він запрошений, і ми дуже сподіваємось, що він прибуде", - каже Райнер Ротер. Жартуючи, він додає: "Його фото ми дамо касиру. Тож інкогніто побувати на цій виставці йому не вдасться".