Пробація в Україні: другий шанс замість в'язниці
5 липня 2018 р.
Перші кроки з гуманізації відбування покарань за нетяжкі кримінальні злочини поза межами ув'язнення - системи пробації - були зроблені в Україні 2017 року. З того часу створені чотири модельні центри пробації для дорослих і 12 центрів ювенальної пробації для неповнолітніх. У червні міністерство юстиції України погодило із західними донорами паспорт пробації, який зокрема передбачає появу нових центрів пробації, а також створення національного електронного реєстру ув'язнених і навчання персоналу пробації за світовими стандартами. Повномасштабне впровадження пробації в Україні підтримується проектами Євросоюзу, американської аґенції USAID, а також урядами Канади, Норвеґії і Нідерландів.
Ефективність пробації
Досвід західних держав доводить значну користь для суспільства і держави від відбування покарань без обмеження свободи за нетяжкі злочини, що не становлять значної небезпеки для суспільства. Згідно зі статистикою Ради Європи, понад 90 відсотків осіб, що отримали другий шанс стати повноцінними членами суспільства, не скоювали повторних правопорушень. Українські урядовці стверджують, що повернення в суспільство незіпсованих тюремною субкультурою громадян є корисним для держави.
Офіційна статистика мін'юсту України свідчить, що лише 1,44 відсотка звільнених з ув'язнення з випробувальним терміном осіб вчинили повторні правопорушення. Цей низький показник вважається головною ознакою ефективності роботи пенітенціарної системи. Водночас, пробація дозволяє заощаджувати значні кошти. "Згідно зі світовим досвідом, на один долар, витрачений на пробацію, ми б витрачали десять доларів на інфраструктуру з утримання злочинців в неволі", – сказав в інтерв'ю DW заступник міністра юстиції з пенітенціарної системи Денис Чернишов.
Наразі на обліку підрозділів пробації в Україні перебуває майже 70 тисяч осіб. З них до 80 відсотків - достроково звільнені з випробувальним терміном. Серед решти 20 відсотків - неповнолітні правопорушники, що відбувають покарання у відкритому суспільстві і зберігають соціально корисні зв'язки. А також особи, що очікують суду. Щодо них офіцери пробації складають досудові доповіді, які можуть бути враховані під час винесення вироку.
Перші успіхи
Клієнтами 12 центрів ювенальної пробації для неповнолітніх в дев'яти українських містах вже стали майже півтисячі підлітків. У Запоріжжі один з них під час пробаційних процедур став призером міжнародного конкурсу відеофільмів на соціальну тематику. У знятому про цей випадок за сприяння Канади фільмі Артур, прізвище якого не розголошується з етичних міркувань, розповів, що завдяки поїздці на нагородження в Амстердам побачив інший світ і інші можливості для свого подальшого життя.
В київському центрі ювенальної пробації від початку року зареєстровано близько 60 підлітків. Вони мають регулярно проходити процедуру реєстрації, отримують психологічну допомогу та відвідують заходи з соціальної орієнтації і взаємодії з суспільством. Начальниця сектору ювенальної пробації Києва Вікторія Яцун розповіла DW, що кожному призначається випробувальний термін від одного до двох років.
Під час цього терміну оцінюється ризик вчинення повторного правопорушення і призначаються специфічні індивідуальні та групові заняття. "Ми намагаємося навчити їх чинити спротив негативним впливам, самостійно ухвалювати рішення, скоригувати їхні особисті якості", - сказала Яцун.
Звичайні діти
Серед клієнтів київського центру ювенальної пробації більшість з цілком благополучних родин і навіть діти державних службовців і політиків. Соціальна працівниця громадського центру "Волонтери" Вікторія Янковець, яка проводить початкові заняття з цими підлітками, спростувала поширену думку про те, що ці діти є якимись особливо небезпечними. "Для мене це не складні, а навпаки, цікаві діти, які хочуть розвиватися і вчитися чомусь новому. Це такі самі діти, як і всі. Вони мають лише одну додаткову характеристику - порушення закону", - сказала DW Янковець.
Один з відвідувачів занять в цьому центрі пробації, 16-річний Сергій, погодився на інтерв'ю, але відмовився обговорювати вчинене ним правопорушення. Він дав зрозуміти, що скоїв його неусвідомлено і з пристрасті до екстремальних розваг, через які інші підлітки стають руферами, застрибують на вагони у метро чи займаються паркуром. "Я тоді був ще дитиною. А заняття в центрі пробації допомогли мені краще пізнати себе і своє життя, стати більш дорослою людиною", - пояснив Сергій.