Німецьке "найн"

Від планів злиття відмовилися, повідомили у середу, 10 жовтня, голови аерокосмічних концернів EADS та BAE Systems. Шеф франко-німецького EADS Томас Ендерс зазначив, що жалкує з приводу провалу цих намірів, але радіє тому, що сторони принаймні вдалися до спроби об’єднати зусилля. Ендерс був одним із найпалкіших прихильників такого злиття. Тим часом речник EADS поклав пряму відповідальність за зрив потенційної угоди на федеральний уряд Німеччини.

Офіційний Берлін, однак, чітку позицію не озвучив. Міністр оборони ФРН Томас де Мезьєр, перебуваючи в Брюсселі, сказав лише, що прийняв інформацію до відома та був нею "цілком здивований". На питання про закиди щодо зумисного торпедування Німеччиною цього злиття, про що говорять в інших країнах, де Мезьєр відповів, що таких поглядів не поділяє.

Критика опозиціїПісля повідомлень про провал злиття концернів серед німецьких політиків - як від правлячих ХДС/ХСС, так і від опозиційних соціал-демократів - чути критику на адресу німецького уряду. Зокрема експерт Християнсько-соціального союзу з питань оборони Флоріан Хан висловив жаль з того приводу, що уряди ФРН, Франції та Великобританії розгледіли в планах злиття лише самі загрози, "хоча могли побачити й шанси", наголосив він, вказуючи на створення нових робочих місць та розбудову технологічного лідерства Європи у цій галузі. У тому, що злиття торпедував саме німецький уряд, не сумнівається експерт СДПН з питань оборони Ганс-Петер Бартельс.

Ту ж версію подій подають у четвер, 11 жовтня, й впливові французькі ЗМІ. Зокрема газета ділових кіл "Les Echos" зазначає, що Берлін боявся втратити вплив унаслідок можливого злиття концернів, тому від самого початку робив все задля потоплення цих планів.

Політична складова

Згідно з даними інформагенції dpa, німецький уряд справді відкинув ідею злиття концернів зі стратегічних причин. А саме: позиції Німеччини, у тому числі і як центру виробничих потужностей, не були достатньо гарантовані. Сюди варто додати ще й побоювання Берліна щодо зменшення впливовості на діяльність такого мега-концерну після злиття на користь посилення контролю французької та британської сторони. Станом на сьогодні ФРН та Франція володіють 22 відсотками акцій EADS кожна. Британці ж прагнули обмежити державну участь після злиття концернів максимально до 9 відсотків.

Досить промовисто тут виглядає позиція координатора федерального уряду з діяльності EADS Петера Гінтце. Він висловив задоволення з приводу збереження концерном незалежності та припустив, що самостійною діяльністю концерн зможе домогтися найкращих результатів на світових ринках.

Тим часом, міністр оборони Великобританії Філіп Гаммонд, коментуючи провал злиття, теж наголосив на політичній складовій. "На наш погляд, концерн після злиття мав би діяти як суто комерційна структура, без контролю чи впливу з боку національних урядів. У компанії, вочевидь, вирішили, що цієї цілі вони досягти не зможуть", - наголосив він.

Президент Франції Франсуа Олланд натомість від цього відсторонився й заявив, що відмова від злиття продиктована радше рішенням самих компаній. Водночас він визнав, що в Парижі хотіли переглянути майбутню участь держави в концерні.

Європейська конкурентоспроможність

Пряме розчарування від провалу планів про злиття висловив шеф британського BAE Systems Ян Кінг. За його словами, таке злиття відкривало унікальні можливості для обох компаній. З ним погоджується й британський експерт з питань оборони Пол Бівер. "Ринок як оборонної, так і цивільної авіації скорочується. Головна проблема - набрати критичну масу для того, щоби конкурувати з американськими гігантами".

Тим часом, у BAE Systems вже прогнозують негативні наслідки скасування планів про злиття з EADS. Акції концерну не лише впали на 1,4 відсотка на Нью-Йоркській біржі відразу після оприлюднення повідомлень про провал 45-мільярдного злиття. Тепер британський концерн очікує проблем із замовленнями на найважливішому своєму ринку - у США. Скорочення обсягів замовлень від Пентагона у Лондоні сподівалися компенсувати злиттям з EADS, якого тепер не відбудеться.