Професор Оксана Пахльовська: „Нинішні українські реалії – це необрежнєвізм”
24 травня 2010 р.Акцію організували Християнське Товариство Українців Італії, Громадянська Ініціатива громадян України у Польщі, Спілка Українців в Португалії та Українська громада в Іспанії. „Віче” пройшли у Лісабоні, Афінах, Варшаві, Мадриді, Таллінні, Мюнхені та Римі. В італійській столиці акція протесту на площі Республіки зібрала близько трохи більше ста осіб. Учасники „віче” ухвалили звернення до президента та прем’єр-міністра України з вимогами не порушувати Конституцію України, денонсувати угоду про Чорноморський флот, припинити всі дії щодо поглинання стратегічних об’єктів української економіки Росією та інше.
„Ми, громадяни України та етнічні українці , перебуваючи далеко від рідної землі, є частиною українського народу і не залишимося осторонь суспільних процесів, які відбуваються в ньому”, - зазначається, зокрема, у зверненні.
У будь-якої діаспори є вибір – бути відрізаною від батьківщини або ж бути активним учасником процесів там, переконана професор україністики римського університету „Ла Сап'єнца” Оксана Пахльовська. Відома у діаспорі громадська діячка, донька письменниці Ліни Костенко нагадала, що „на діаспорі кінця 19 ст. постали величезні впливові інституції у Канаді та Америці”. І що друга і третя хвиля також зуміли створити інституції та змусити почути свій голос у суспільствах, де вони перебували. Причому історичні контексти були вкрай драматичними – воєнні або повоєнні часи, додає Оксана Пахльовська. „Зараз контекст не є аж таким драматичним. Представники діаспори мають благословенну можливість побачити зовсім інші стандарти життя – там, де заборонено не згадувати свою культуру ( як зараз в Україні робиться спроба це зробити), а, скажімо, топтати клумбу – ось це заборонено”, - каже громадська діячка.
«Нас відкинули на десятиліття назад»
І нинішня, четверта, хвиля еміграції теж може зробити свій вибір, вважає Пахльовська: „Нас відкинуто – ми дозволили себе відкинути – на 20 або й на 40 років тому. Те, що зараз відбувається – це якийсь неосталінізм, необрежнєвізм, цілковите божевілля з точки зору політики, тому що це не політика, це не економіка, це не керування державою. Це з одного боку риторика, а з іншого – абсолютно непрофесійний підхід до справи у сучасному світі”, – каже Оксана Пахльовська. „ Нам ще слід пройти шлях формування громадянського суспільства через злиття різних громадських сил, формування громадських організацій”, - наголосила професорка.
„У нас немає вибору між демократичною Україною та ще якоюсь Україною, щоб вона залишалась собою, є тільки одна дорога – до європейської України. Але ця дорога йде через душу і серце кожної людини, якій дорога ця перспектива”, - каже Оксана Пахльовська.
Як зазначив ініціатор проведення „віче” в європейських містах Олесь Городецький, це була перша, але не остання скоординована акція представників української діаспори в Європі. Українські громади будуть „і надалі координувати свої дії для захисту української державності та демократії усіма можливими законними методами”, - сказав Городецький.
Автор: Мар´яна Яворська
Редактор: Євген Тейзе