«Прощавай свобода преси?»
13 травня 2008 р.
Політика й економіка втручаються в редакційну роботу, журналістів залякують, їм погрожують в'язницею. Суспільне мовлення в європейських країнах переживає кризу. Незалежність засобів масової інформації страждає під тиском реклами й внаслідок процесу концентрації, наголошується в звіті «Прощавай свобода преси?», опублікованому Союзом європейських журналістів.
Також внаслідок ухвалених антитерористичних законів свобода преси опинилася під загрозою, заявив Фабріс Позолі-Монтені, генеральний секретар Союзу європейських журналістів:
«Ці закони втратили своє первісне значення. Їх використовують для контролю за інформацією у сферах, які інколи нічого не мають спільного з антитерористичною боротьбою».
Європейська рада зараз працює над конвенцією про доступ до інформації. При цьому йдеться також про оприлюднення секретних документів, якщо такий крок відповідає інтересам громадськості. Проти такого нововведення виступає, наприклад, Франція. А от такі країни, як Естонія, Латвія, Угорщина, Словенія або Македонія, підтримують нову конвенцію. Говорить Хелен Дарбішайр, представниця неурядової організації Access Info зі штаб-квартирою в Мадриді:
«У деяких випадках східноєвропейські країни просунулися навіть далі, ніж Західна Європа. Я маю на увазі не закони, а інформацію, яку абсолютно вільно можна роздобути. В Румунії, скажімо, є Інтернет-сторінка, на якій публікуються доходи людей, які обіймають важливі державні посади. Таким чином можна простежити, чи хтось нажився, перебуваючи при владі. В Іспанії ж така інформація взагалі не розголошується».
Привертає до себе увагу ситуація у Франції: там не тільки панує «культура секретності», а значить – і дефіцит прозорості, але й зафіксована сильна близькість між журналістами й політиками. Всі вони відвідують ті самі елітні школи й живуть в одних і тих самих паризьких кварталах. Фабріс Позолі-Монтені критикує:
«Франція - єдина в світі країна, в якій індустріальні концерни володіють найважливішими ЗМІ, що здатні впливати на суспільну думку. У такий спосіб економіка може чинити прямий вплив на оприлюднення інформації. Це погано для свободи преси».
Правдоподібність засобів масової інформації страждає не тільки через тиск ззовні або самоцензуру. Поширення неправдивої інформації також сприяє виникненню скандалів. Нещодавно розійшлося повідомлення про смерть одного відомого тележурналіста. Як з'ясувалося, інформація була фальшивою. Журналісти підхопили її з Інтернету й не перевірили. Стефан Сіоан з паризької школи журналістики «Centre de Formation et de Perfectionnement des Journalistes International:
«Ми працюємо над міжнародними проектами, які покликані надихнути журналістів зазирнути за дзеркало, самому шукати інформацію, але також у буденній праці ретельно перевіряти інформацію й бути чесним у питанні джерел, щоб це була інформація високої якості».
У Німеччині в міжнародному порівнянні ситуація загалом задовільна. Але проблеми зі свободою преси існують і тут, зауважила Хелен Дарбішайр:
«У Німеччині журналістам загрожували судові процеси, оскільки вони опублікували інформацію про таємні авіарейси ЦРУ. Те, що журналісту загрожує судовий процес, оскільки він розкопав інформацію, що уряд надав дозвіл на польоти, які порушують права людини, можна очікувати від комуністичної або тоталітарної диктатури, але не від сучасної європейської демократії».
Свобода преси – досягнення демократії, яке слід відстоювати щодня. Це стосується і Європи, як засвідчив звіт європейських журналістів.
Мартіна Ціммерман