Показове покарання?
19 серпня 2013 р.Громадський активіст Костянтин Лавров уже понад два роки перебуває у слідчому ізоляторі. Його взяли під варту у червні 2011 року за підозрою у вимаганні. У цій справі одразу привертають увагу два неординарні факти: з одного боку – особа потерпілого. Гроші Лавров нібито вимагав не в кого-небудь, а у сина президента - Олександра Януковича. Точніше, у донецької корпорації МАКО, яка належить Януковичу-молодшому. З іншого боку, неочікувано жорсткий вирок Лаврову.
Неоднозначна роль Лаврова
Минулого тижня суд першої інстанції засудив Лаврова до п'яти років позбавлення волі - так, як вже робив це два роки тому. Тоді суд визнав Костянтина Лаврова винним у вимаганні семи тисяч доларів у корпорації МАКО. Як випливає з матеріалів кримінальної справи, гроші чоловік хотів отримати за те, що подбає про припинення акції протесту городян проти скандального будівництва у Донецьку. Мешканці декількох будинків у центрі Донецька навесні 2011 року відкрито висловили своє невдоволення намірами компанії МАКО побудувати впритул до їхніх 5-поверхових будинків 22-поверховий елітний житловий комплекс. Мешканців позбавляли частини прибудинкової території та дитячого майданчика.
За версією адвокатки Лаврова Тетяни Іванової, два роки тому мешканці запросили відомого у Донецьку активіста Костянтина Лаврова представляти їхні інтереси в конфлікті з МАКО. Його досвід громадської діяльності, зазначає Іванова, допомагав йому, зокрема, залучати журналістів до висвітлення проблем городян. Утім, у випадку конфлікту донеччан з МАКО роль Костянтина Лаврова є неоднозначною. Замість представляти інтереси противників будівництва, він вирішив постати посередником між сторонами конфлікту. Лавров, як стверджує його захист, запропонував МАКО піар-програму з метою покращення втраченої під час акцій протесту репутації. Піар-кампанія, яку нібито розробили відповідні агентства, коштувала від чотирьох до восьми тисяч доларів.
"Лавров прийшов на зустріч з PR-програмою. Представники МАКО у відповідь мали принести пропозиції для мешканців. Замість цього Лаврову принесли гроші у пакеті і з ними його одразу заарештували", - подає адвокатка версію подій свого підзахисного. Захист Костянтина Лаврова заявляє, що подаватиме апеляцію на цей вирок. При цьому адвокатка наголошує на тому, що справу її підзахисного не можна прирівнювати до вимагання, яке здійснює службова особа. Утім, саме так трактував суд той факт, що Лавров був головою зареєстрованої незадовго до арешту громадської організації.
В опитаних DW юристів викликає сумнів адекватність призначеного Лаврову покарання і кваліфікація злочину судом. У чому полягала здатність Лаврова як громадського діяча обмежити права МАКО? Чому суд за доволі однозначної судової практики щодо визнання людини службовою особою вішає цей ярлик на голову громадської організації, не інкримінуючи йому зловживання цими функціями у самій організації? - дивуються експерти з кримінального права, з якими спілкувалася DW.
Щоб інші боялися?
"Як тільки заарештували Лаврова, ніхто вже не протестував. Людей залякали", - розповідає Deutsche Welle громадський активіст, еколог Cергій Денисенко. За його словами, він консультував мешканців відносно проведення громадських акцій, щоб вони були і законними, і ефективними. "Потрібно розуміти, що захист законних прав громадян ніяк не може бути формою вимагання. Так можна будь-кого заарештувати, звинувативши, що він вимагав у будівельника як компенсацію за незручності чи-то майданчик, чи сквер, чи грошові виплати. Вирішення конфлікту навіть за гроші ніяк не може бути кваліфіковане як вимагання", - переконаний Денисенко.
Донецький еколог погоджується, що дії Лаврова виглядають неоднозначними - спочатку він очолює мітинги протесту, а потім за гроші домовляється з будівельником. "Можливо, це справа моралі. Але ніякого карного злочину немає", - наполягає Денисенко. Активіст називає арешт Лаврова спланованою акцією, а вирок суду у справі показово жорстким – "щоб інші боялися".
Свобода поки не світить
Навіть у разі подання апеляції шанси Костянтина Лаврова опинитися на волі у найближчі місяці виглядають примарними. Захист говорить про навмисне затягування судової тяганини – два роки пішло лише на те, щоби завершити розгляд справи у першій інстанції. Апеляційний суд, визнавши вирок Ворошиловського суду Донецька непереконливим, у січні цього року повернув справу на повторний розгляд. Попри сумніви у юридичній грамотності вироку, Лаврова не виправдали і залишили під вартою, поки суд першої інстанції переписував вирок.
Весь цей час батько двох неповнолітніх дітей Косятнтин Лавров залишається у слідчому ізоляторі, хоча вирок проти нього не набув законної сили. Цей випадок є симптоматичним для української системи правосуддя. Ще у травні 2011 року набуло статусу остаточного рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України". У цьому рішенні Євросуд наголосив на негативній практиці українських судів необґрунтовано тримати під вартою людей, поки їх справи ходять по колах прокуратур і судових інстанцій. Українська влада наголошує, що саме на виконання цього рішення було ухвалено новий Кримінально-процесуальний кодекс. Тепер утримувати у СІЗО на період судової тяганини можна лише у виняткових випадках. Утім, у випадку Костянтина Лаврова ігнорується новий КПК, згідно з яким СІЗО можна було би замінити на підписку про невиїзд або домашній арешт.
Протести - у минулому
Поки Костянтин Лавров сидить у тюрмі, самі мешканці будинків наразі про акції протесту кількарічної давнини майже не згадують. У спілкуванні з Deutsche Welle кажуть, що протести ні до чого не призвели – будівництво ніхто припиняти не збирався. Водночас, наразі, як прокоментували ситуацію в МАКО, з мешканцями будинків "вже налагоджений конструктивний діалог": побудований новий дитячий майданчик, розпочинаються роботи з благоустрою території, яка прилягає до будинків. У МАКО запевнили, що і ремонт сусідніх будинків також беруть під свій патронат. "Група МАКО ні з ким не конфліктує. А по справі Лаврова є рішення суду, яке МАКО не уповноважена коментувати", - заявив Deutsche Welle речник компанії Володимир Кузнецов.