Підсумки кліматичної конференції ООН у Бонні

Німецька міністерка з питань довкілля Барбара Гендрікс (Barbara Hendricks) у п'ятницю, 17 листопада, підбиваючи підсумки кліматичної конференції ООН в Бонні, заявила про успіх. Вона вказала на те, що 195 держав-учасниць COP23 напрацювали проект виконання Паризької кліматичної угоди і таким чином досягли мети конференції. Ідеться про проект документів щодо виконання Паризької кліматичної угоди, ухваленої у 2015 році. Затвердити цей проект планують на наступній кліматичній конференції, яка відбудеться у 2018 році в польському Катовіце.

У проекті правил щодо виконання Паризької угоди йдеться головно про те, яким чином 195 держав-учасниць мають вимірювати обсяг викидів СО2 в атмосферу, передає інформагенція dpa. Усі держави-підписантки повинні застосовувати однакові методи вимірювання. На кліматичній конференції ООН у Парижі в 2015 році 195 країн погодилися утримувати підвищення температури на Землі нижче двох градусів, однак не окреслили чітких зобов'язань для досягнення цієї мети.

Барбара Гендрікс також висловила жаль, що Німеччина не приєдналася до міжнародного альянсу за відмову від вугільної енергетики, про створення якого оголосили на конференції 25 учасників - низка держав, а також окремі регіони та підприємства. 

"Ми цілком точно відмовлятимемося від вугілля. Питання полягає в тому, протягом якого часу і яким чином", - завила Гендрікс у коментарі DW. Міністерка вказала на те, що відповідні рішення має ухвалювати новий німецький уряд. "Це вже внесено до плану захисту клімату, який ми ухвалили рік тому. Це основа для дій нового уряду", - пояснила Гендрікс.

Оглядачі особливо відзначають позицію учасників конференції зі США, які були також представлені неофіційною делегацією з низки штатів. На відміну від представників офіційного Вашингтона, ці учасники дали зрозуміти, що не підтримують кліматичну політику президента США Дональда Трампа. 

Захисники довкілля, із якими поспілкувалася DW, теж оцінили результати конференції загалом позитивно. На думку представниці Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Крістін Райссіґ (Kristin Reissig), "дух Паризької угоди живий". За її словами, країни-учасниці справді наполегливо працювали над зведенням правил, тобто "над втіленням Паризької угоди".

Водночас деякі країни, що розвиваються, залишилися розчарованими, адже попри їхні сподівання багаті країни не пообіцяли їм більшої фінансової підтримки. Планується, що до 2020 року на допомогу бідним країнам, які потерпають від кліматичних змін, має бути виділено 100 мільярдів доларів, але поки що забезпечено лише половину від цієї суми. Через суперечки з фінансових питань конференція завершилася дещо пізніше, ніж очікувалося, окремі консультації за зачиненими дверима тривали і в ніч на суботу, 18 листопада. Утім, рішення про подальшу долю спеціального фонду підтримки найбідніших країн, які долають наслідки змін клімату, мають ухвалювати вже на майбутній кліматичній конференції у Польщі.