Просто та зі смаком

Музична капела німецького бундесверу урочисто супроводжує друге відкриття резиденції німецького президента Беллвю. Міністр будівництва Німеччини Вольфганґ Тіфензее офіційно передає ключ від оновленого палацу німецькому президентові Горсту Келеру.

Чимало відвідувачів відчули урочистість цього моменту, стоячи в довжелезній, не типовій для Німеччини черзі. Перші відвідувачі прийшли сюди вже о п’ятій ранку. Дочекатися своєї черги декому допомагала книжка, однак від холоду не рятував навіть гарячий час з термосу.

Неочікувано велика кількість відвідувачів, які готові стояти на холоді годинами, щоб оглянути відремонтовану резиденцію німецького президента, дуже потішила дружину президента Горста Келера Єву-Луїзу Келер. Про це вона розповіла «Німецькій хвилі».

Хоч я на це і сподівалася, однак це все одно сюрприз. Тим більше, що на дворі стоїть така холодна погода. І це чудово, що наші громадяни мають величезний інтерес відвідати палац і що після ремонту вони знову отримують свій Белльвю.

Перші сорок відвідувачів за своє терпіння отримали особливу нагороду. Окрім того, що вони першими оглянули кімнати президентської резиденції, екскурсію проводив їхній президент Горст Келер – особисто.

Знаменитий берлінський палац збудували в 1786 році на замовлення молодшого брата прусського короля Фрідріха ІІ – Фердинанда Прусського. Велика будівля з обох боків продовжена двома флігелями, як і передбачає стиль раннього класицизму. Призначення палацу часто мінялися разом з його господарями, а ті, в свою чергу, хотіли привнести в архітектуру палацу щось своє. І це не завжди було на користь. Приміром, після того, як інтер’єр Беллвю спробували максимально наблизити до стилю 50-хх років, палац жартома охрестили «мішаниною між санаторієм у зірковому фільмі та кафе-морозива». Протягом війни бомбардування Берліна залишили від Беллвю фактично руїни, однак після 45го року його відбудували знову.

Останній великий ремонт доволі спростив внутрішній інтер’єр адміністрації німецького президента. Тепер головною прикрасою тут є картини та фотографії. В галереї родинних портретів можна побачити світлини усіх президентів ФРН з їхніми дружинами. На першому поверсі розташовані невеликі вітальні та салони, серед них і дамська кімната, де зазвичай зустрічаються дружини президентів. Особливо довго затримувалися відвідувачі в банкетному залі. Незалежно від того, який іноземний гість відвідує німецького президента, на столі завжди стоять страви традиційної німецької кухні.

Після проведеної екскурсії Горст Келер почув переважно захопливі відгуки. Німцям сподобалося, як і де німецький президент представляє їхню країну. Задоволеним залишився і Горст Келер.

Оскільки тут такої немає нав’язливої помпезності, а натомість є елегантність та стиль, а також певна скромність. Я думаю, це підходить і нам, і республіці.

Однак цю простоту розуміють не всі. Двадцятисемирічний Олександр сім років тому приїхав до Німеччини з Росії. Він чекав від адміністрації німецького президента чогось більшого.

Мені здається, тут дивна мішанина стилів і немає чітко вираженої лінії, сучасна архітектура це чи ні, як, скажімо, ми це бачимо в багатьох адміністративних будівлях Німеччини, адміністрації канцлера та міністерстві закордонних справ. І що мені ще не подобається, це те, що це справляє враження якоїсь незавершеності, хоча палац після загальної реставрації. Ось наприклад картини висять на різній висоті.

Олександр хотів би, щоб такі дні відкритих дверей стали традицією лідерів країн Східної Європи. Однак, він не може собі уявити, щоб, приміром, російський президент запросив громадян пройтися коридорами Кремля.

Просто немає бажання. У нас в Росії зовсім інший підхід до влади, вона більш закрита. Тут інакше. Тут можна просто поспілкуватися з президентом. Звісно це теж не так просто, але простіше, аніж в Росії.

Олександр говорить, що інтер’єром Кремля та його шиком залишився б задоволеним. Він бачив його по телевізору. До адміністрації російського президента Олександра поки не запрошували.

Наталія Фібріг