"Репортери без кордонів" про заборону російських соцмереж

DW попросила прокоментувати поширення українських санкцій на низку російських ЗМІ та соціальні мережі "Вконтакте" і "Одноклассники" Крістіана Міра (Christian Mihr), керівника німецького відділення "Репортерів без кордонів".

Deutsche Welle: Пане Мір, український уряд розширив сьогодні санкції проти Росії, у тому числі проти популярних російських соціальних мереж. Що думають про це "Репортери без кордонів"?

Крістіан Мір: З точки зору "Репортерів без кордонів" це - неприйнятна атака на свободу слова і свободу інформації. Cоціальні мережі також важливі для свободи преси. Адже йдеться про найбільші соціальні мережі російськомовного середовища. Вони важливі для свободи слова та інформації, адже люди можуть спілкуватися і обмінюватися думками у цих соцмережах. Тому ми засуджуємо цю заборону як наступ на свободу слова та інформації.

Україна вбачає у цих заходах захист від російської агресії. Зрештою, сучасні війни ведуться не лише зброєю, але й інформацією. З цієї точки зору чи не є легітимним бажання захистити себе від ворожого впливу на своїй території?

Не можна карати засоби поширення новин. Ми постійно застерігали від того, щоб ЗМІ вплутувалися в інформаційні війни, розв'язані Росією. Засоби масової інформації - це платформи для доставки новин та інформації, до них належать і платформи у соціальних мережах. Не можна карати ці платформи за те, що вони поширюють певні новини. Інформаційна війна оголошено російською стороною в односторонньому порядку. Але не треба вплутуватися в неї. Тому що інформаційні війни - це зло. Вільна інформація важлива для будь-якого суспільства. І особливо важлива для розв’язання конфліктів. Це, звичайно. не означає, що ніхто не бреше. Це не означає, що немає проблеми фейкових новин. І все ж - коли блокується засіб поширення інформації, йдеться про наступ на свободу інформації, а це неприйнятно.

Що тоді було б більш доречним вчинком з української сторони?

Україна могла бути протиставити цьому якісну журналістику. Наприклад, підвищити бюджет українського іномовлення. І показати, на що здатні незалежні журналісти, особливо на тлі того, що творять російські ЗМІ, де панує однобока, контрольована державою, вихолощена журналістика. Це був би прекрасний сигнал - підтримати незалежних журналістів в Україні. Підтримати тих, хто бореться за незалежність ЗМІ - хоча б тим, що провести розслідування замахів на журналістів і вбивств, які там як і раніше відбуваються. У такий спосіб уряд України продемонстрував б свою зацікавленість в тому, щоб журналісти працювали без будь-якого тиску ззовні. Своє найважливіше завдання для демократії в цілому і для вирішення конфліктних ситуацій зокрема журналісти можуть виконати тільки тоді, коли на них ніхто не тисне і їм ніхто не погрожує.