Чубаров: Не можемо собі дозволити замороження питання Криму

Пропозиція німецького політика, голови Вільної демократичної партії Крістіана Лінднера (Christian Lindner) "заморозити" питання Криму у відносинах з Росією викликала великий резонанс в Україні. Ця заява була сприйнята дуже критично. Серед тих, кого безпосередньо стосується це питання - кримські татари, які з моменту анексії Криму заявляють про утиски з боку російської влади. DW звернулась до голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова із проханням прокоментувати тези, озвучені Лінднером. Його партія, у разі успіху на виборах, може стати "молодшим партнером" правлячої Християнсько-демократичної партії на чолі з канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) і претендувати на крісло міністра закордонних справ у новому німецькому уряді.

DW: Пане Чубаров, нещодавня заява лідера німецької Вільної демократичної партії Крістіана Лінднера, який в ефірі DW запропонував "заморозити" питання повернення Криму Україні до більш зручного моменту, викликала чималий резонанс в Україні. Як Ви сприйняли цю пропозицію?

Рефат Чубаров: Я сприймав твердження цього німецького політика також через призму почуттів кримських татар, корінного народу Криму, на тлі тих системних репресій, які постійно відбуваються у Криму по відношенню до патріотів України, до кримських татар. Твердження пана Лінднера, що розгляд кримської проблеми має бути у довгостроковій перспективі, я сприйняв буквально як заохочення Росії, яка тимчасово окупувала Крим, до нових репресій щодо кримських татар. Пан Лінднер нібито публічно дає індульгенцію тим злочинам, які вже здійснені російськими окупантами на кримській землі.

Нагадайте, будь ласка, які злочини Ви маєте на увазі?

Вони відбувались з перших днів, коли російські війська почали вторгнення на кримську землю. 3 березня 2014 року викрали Решата Аметова, це зафіксували на відео журналісти на центральній площі Сімферополя. 15 березня ми знайшли його тіло прикопаним зі страшними слідами катувань. Також тоді був застрелений український військовослужбовець. Після повної окупації почали зникати молоді кримські татари, декого ми знайшли вбитими. Про долю вісьмох людей ми нічого не знаємо. Наприклад, у травні минулого року був викрадений Ервін Ібрагімов, член виконкому Світового конгресу кримських татар, і дотепер нам нічого не відомо про його долю.

Також відбувались масові арешти кримських татар, членів Меджлісу кримськотатарського народу, яких зараховують нібито до екстремістів. Артем Чийгоз, мій заступник, вже 2,5 року перебуває за ґратами, і 11 вересня очікується винесення йому вироку. Так званий суд завершений, і незаконний прокурор вимагає восьми років ув'язнення для нього. Сьогодні відбувається суд над ще одним заступником голови Меджлісу Ільмі Умеровим, який лише заявив, що Крим, згідно із міжнародним законодавством, є українською територією. Йому загрожує за це від п'яти років ув'язнення. Ще одного кримського татарина нещодавно засудили до 15 років ув'язнення.

Чи пов'язані усі перераховані Вами випадки - зникнення людей, арешти і репресії - якоюсь системною метою? Як Ви це розцінюєте?

Росія, яка окупувала Крим, проводить політику максимального витіснення нелояльних до російської окупації громадян України, у першу чергу кримських татар. Усі ці масові репресії спрямовані на те, щоб змусити людей залишати Крим. Для кримських татар це катастрофа, тому що вони дуже довго боролися за те, щоб повернутись на свою землю після сталінської депортації 1944 року. Майже півстоліття кримські татари виборювали можливість повернення, вони щойно трошки облаштувались, мали надію на нормальне життя, і тут знову увірвалася Москва.

Пан Лінднер має право говорити, що Крим є тим питанням, яке слід обговорювати у довгостроковій перспективі, і цим він прямо пропонує з цим змиритися. Але якщо хтось і вважає, що він має час для того, щоб потім колись сісти і вирішувати долю Криму, то у кримських татар точно немає цього часу. 

Пан Лінднер пропонує це питання "заморозити", не визнаючи анексії. Меркель, Макрон, Порошенко і Путін говорять про Донбас, натомість питання Криму на високому рівні не піднімається. Можливо, пан Лінднер лише висловив вголос те, що вже давно стало реальністю?

Нинішня ситуація є такою, якою її хочуть формувати провідні політики, в тому числі й німецькі. Ми можемо говорити про етапність розв'язання глобальної кризи, яка створена нападом Росії на Україну, але ми маємо чесно говорити про кінцеву мету. Вона має бути зрозумілою і чіткою для всіх. І цією кінцевою метою має бути відновлення територіальної цілісності української держави в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь. Якби ця публічна мета була чесно задекларована, а потім би говорили про етапи, то до цього можна було б поставитися з розумінням. А логіка, за якою ми спочатку говоримо про Схід України, потім знімаємо санкції, які були накладені на Росію через її дії на Донбасі, а потім говоритимемо про Крим, не визначаючи жорстко і чітко кінцеву мету, є заохоченням Путіна.

В інтерв'ю DW пан Лінднер згадав у зв'язку із Кримом окуповані Туреччиною території Північного Кіпру. Із Туреччиною, попри невирішеність кіпрської проблеми, були розпочаті переговори про вступ до Європейського Союзу. Це питання нерозв'язане вже понад чотири десятиліття. Що змушує Вас вірити в те, що саме такий сценарій не повториться з Кримом?

У випадку з Кіпром, окрім території, яка є розподіленою зараз і яка, дай Боже, об'єднається, є дві етнічні групи - грецька і турецька. І за кожною з них стоять відповідні держави - Греція і Туреччина, які обидві є членами НАТО. Це у значній мірі дозволило не допустити за існуючого розподілу Кіпру ситуацію, коли відбуваються постійні репресії, ув'язнення, обшуки людей, зникнення, викрадення тощо. Так, конфлікт на Кіпрі заморожений, але дві держави стоять на захисті своїх етнічних груп на цьому острові. Щодо Криму, то тут є корінний народ, який у своїй історії вже двічі витіснявся Росією зі своєї території. Вперше - Російською імперією після першої анексії Криму у 1783 році, а вдруге - сталінська депортація. Хто б і які приклади б не вказував - Північний Кіпр, Придністров'я, Нагірний Карабах, але у нас, кримських татар, просто немає часу, бо Росія витісняє кримських татар та водночас масово переселяє сюди людей з російської території. Це все підпадає під різні норми міжнародного права про злочини.