Референдум - порятунок президентських виборів?
14 квітня 2014 р."Ми не проти референдуму. Більшість українців сьогодні б підтримали унітарну, незалежну Україну", - заявив у понеділок, 14 квітня спікер Верховної Ради Олександр Турчинов на погоджувальній раді керівників парламентських фракцій. Причому, референдум, на його переконання, мав би відбутися одночасно із президентськими виборами.
Заспокоїти суспільство?
Тема державного устрою країни є нині предметом політичних спекуляцій, що зрештою сьогодні дестабілізує ситуацію у східних регіонах, каже в коментарі DW політичний експерт Центру імені Разумкова Юрій Якименко. Відтак, є нагальна потреба з’ясувати ставлення українського суспільства до федералізації, вважає експерт. Він не сумнівається, що за умови об’єктивного результату, сепаратисти принишкнуть, а суспільство заспокоїться. "У нас є певні соціологічні дослідження настроїв населення. Так от: люди справді за розширення повноважень місцевого самоврядування, але не за відділення, федералізацію. Ті, що можуть підтримати відокремлення не сягає і 20-ти відсотків", наводить дані Якименко.
Важливо, щоб до бюлетенів було внесено одразу кілька питань. На зразок: чи підтримуєте ви унітарний устрій – "так" чи "ні"; федеративний устрій – "так" чи "ні", уточнив експерт. Разом з тим, він не виключає, що результатами можуть маніпулювати політичні сили, а ще є чимала ймовірність зриву такого волевиявлення. "Формування цілісної позиції всіх регіонів з питання унітарності країни далеко не "на руку" Росії і шкодить її планам", пояснює Якименко.
Референдум як політичний маневр
Навряд чи результати референдуму заспокоять сепаратистські настрої, каже активіст громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут. Але вони у певній мірі доведуть легітимність діючої влади: "Якщо українці проголосують за унітарну державу, то дадуть певний кредит довіри владі, чим і підтвердять її легітимність", - вважає громадський активіст.
Референдум, на його думку, є радше політичним маневром, аби залучити виборця на дільниці у південно-східних областях під час президентських виборів. "Якщо вибори відбудуться одночасно з референдумом, то є сподівання, що сепаратисти їх не зірвуть", - каже Неберикут. Зрештою, додає представник ОПОРИ, якщо втілюватиметься сценарій з "трощення дільниць", то влада і тут виграє, бо зможе наголосити, що сепаратистам не до вподоби голосування на підтримку унітарності. Технічно провести референдум не складно, каже експерт, бо вже є сформовані виборчі комісії, але питання потребує негайних змін до закону "Про всеукраїнський референдум".
Спочатку законодавчі зміни
За діючим законом забезпечити реальне волевиявлення українців на референдумі буде складно, переконана виконавчий директор Комітету виборців України на Львівщині Оксана Дащаківська. "Закон треба змінювати, бо його прописано так, що результати завжди будуть на користь владі",каже Дащаківська. Разом з тим, парламентарі в найкоротші терміни мають визначитися щодо юридичних наслідків голосування: чи це буде просто опитування, або ж за результатами обранці вноситимуть зміни до Конституції.
За політичної волі технічно організувати референдум можливо, зауважує представниця комітету. Утім, вона сумнівається, що український виборець свідомо голосуватиме за той чи інший устрій держави. "Ми не можемо говорити про високоосвіченого виборця, люди мало обізнані у поняттях "унітаризм" чи "федералізм" - вони керуватимуться усталеними "штампами", а провести роз’яснювальну кампанію в ЗМІ часу буде надто мало", - каже Оксана Дащаківська. І додає, основний ризик ініціативи референдуму у тому, що ніхто не може гарантувати абсолютну підтримку унітарності, а відтак, Росія може отримати ще одну нагоду для спекуляцій і дестабілізації.