Берлінська стіна на смітнику

Берлінська стіна посеред смердючих гір сміття - ще донедавна таке годі було уявити. Але за кілька днів до 55-річчя спорудження Берлінської стіни DW виявила вражаючу знахідку. Так було знайдено частини Берлінської стіни на одній з сміттєпереробних баз німецької столиці. База належить одному з найбільших підприємств Німеччини, що спеціалізуються на переробці відходів - фірмі Alba. Тут історичний артефакт використовують як перегородки та опору для розмежування сміття. Досі громадськість про такий оригінальний спосіб використання символу тоталітаризму нічого не знала.

Стіна розділяє й гори сміття також

Навіть такі експерти з Берлінської стіни як Ґергард Зельтер з Меморіалу Берлінської стіни й гадки не мали про її сегменти посеред сміття. Після ретельної перевірки понад 300 окремих бетонних сегменті, розташованих на території підприємства Alba, Зельтер підтвердив, що більшість з них справді походить з Берлінської стіни. Критерієм справжності є серед іншого й висота сегментів (3,60 метра) та ступінь пошкоджень внаслідок атмосферного впливу на верхній частині, саме там, де прикріплювалися круглі азбестові труби.

Решта бетонних сегментів, схожих на залишки Берлінської стіни, знайдених на території підприємства, мають різноманітне походження. Тут експерт вказує та той факт, що колишня НДР використовувала подібні бетонні конструкції не лише при спорудженні горезвісного Берлінської стіни, а серед іншого й для потреб сільського господарства. Там їх застосовували так само як і сьогодні на підприємстві з переробки сміття - для зберігання врожаю та на смітниках.

Контракт на демонтаж стіни

Генеральний директор AlbaУве Кюбер розповів DWпро те, як фрагменти стіни потрапили на смітник. Він був очевидцем цих подій. Разом з іншими підприємствами, Albaотримала після падіння Берлінської стіни 9 листопада 1989року контракт на її демонтаж. Стіна тоді простягалась на 155 кілометрів. Крім того, згідно з контрактом, фірма мала також утилізувати демонтовані сегменти стіни. "Я був присутній при тому, як ми тут вивантажували ці сегменти муру", - запевняє Кюбер у розмові з DW.

Тут їх не подрібнили, не розпиляли й не продали як будівельний матеріал для спорудження доріг, так, як це було зроблено деінде. Натомість їх розташували на території підприємства, де вони й по сьогодні розмежовують купи розсортованого сміття, що йде на повторну переробку, як-то пластик чи залізо.

Об'єкт з переробки сміття, що належить фірмі Alba, один з найбільших та найсучасніших у своєму роді в Німеччині. Тут щороку проходять первинну переробку й сортування понад 140 тисяч тонн відходів, які тут-таки зберігають до подальшої утилізації. Джерело відходів - понад сім мільйонів жителів Берліна та передмістя столиці.

Стіна й так добряче залила людям сала за шкуру

Навіть попри те, що експерт з питань Берлінської стіни Ґергард Зельтер нічогісінько не знав про знайдені на підприємстві Albaсегменти, для нього ця знахідка не була цілковитою несподіванкою. Коли ранньою весною 1990 року розпочався демонтаж муру, він не мав жодної особливої цінності для людей. Навпаки: "Жителі Східного та Західного Берліна, політики та прості люди були єдині в одному. Стіна залила їм добряче сала за шкуру й її треба позбутися. Тож для мене справді не така вже й несподіванка, що вона опинилася на таких місцях, як це сміттєзвалище", - зазначає Зельтер.

Після того, як 9 листопада 1989 року під радісний галас десятків тисяч людей відкрили прикордонні шлагбауми вздовж Берлінської стіни, спочатку в ній з'явилось лише кілька проломів, щоб зробити кордон між Східною та Західною Німеччиною прозорішим. Лише 29 грудня 1989 року перехідний уряд НДР під керівництвом Ганса Модрова ухвалив рішення про знесення стіни. У такий спосіб уряд пішов на очікування широких народних мас. Колишній голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та екс-канцлер ФРН Віллі Брандт виступив з думкою, яку підтримувала меншість, коли, виголошуючи 10 листопада 1989 року свою промову у ратуші берлінського району Шенеберґ, вимагав, щоб окремі частини Берлінської стіни залишилися стояти на своєму місці й підпали під дію закону про захист об'єктів архітектурної та історичної пам'яті.

"Я вважаю дуже доречним стіну на смітнику"

Для багатьох людей цінність Берлінської стіни двояка. З одного боку - це меморіал жертвам Холодної війнита символ прагнення до свободи німців. Утім, Ґергард Зельтер з Меморіалу Берлінської стіни немає нічого проти використання сегментів стіни посеред куп сміття. Він не збирається приписувати фрагментам стіни якийсь особливий ореол, адже цим надаватиметься особливий ореол і самій НДР. Після того, як він обійшов сміттєпереробний об'єкт, Зельтер додає: "Я взагалі не вважаю, що тут коїться якась неповага чи має місце нешанобливе ставлення. Адже, за думкою багатьох німців, саме сюди треба було помістити цей мур ще до 1989 року. Тож я вважаю те, що стіну помісили посеред сміття дуже доречним".

Продаж не виключений

Так само й генеральний директор компанії AlbaУве Кюбер поки що не хоче нічого змінювати. Він розуміє, що приховує "скарб". Навіть невеличкі шматочки Берлінської стіни мають неабияку вартість у всьому світі. А окремі сегменти стіни можна купити за більш ніж 10 тисяч євро. "Ми хочемо ще покористуватися фрагментами стіни та почекати дещо, поки вони не стануть ще дорожчими", - каже він не без задоволення. "Коли настане час, ми її продамо й заробимо непогані гроші", - додає менеджер.