Розбурхана Іспанія: обурені повертаються на Майдан
8 серпня 2011 р.
Уже три місяці, як протестувальники в Іспанії вийшли на вулиці. На початку серпня головну площу країни Пуерта дель Соль звільнили від маніфестантів, які тепер повертаються.
"Сьогодні вночі знову зійде сонце",- скандують вони. Проте очищення площі від демонстрантів відбулося не відразу. Спершу було перекрито усі 9 шляхів до неї, автобусні маршрути змінено, а станцію метро зачинено. А через три дні після цього дійшло до кривавих сутичок – 20 людей, серед них 7 поліцейських, отримали поранення.
"Майдан" знову живий
Тепер головний майдан Іспанії відновив своє попереднє тримісячне життя. Для протестувальників він став своєрідним Парламентом, їхнім домом. Про це говорить одна із учасниць акцій протесту Сандра Руперец: "Пуерта дель Соль є місцем прокидання Іспанії. Тут люди об’єднуються, вимагають соціальних змін, дотримання їхніх прав. Прав, які у них вже були, але які було відібрано".
42-річний Мігель – безробітний. Він, як і багато інших незгодних, вважає, що демократія не відбулася через силу економічного та фінансового світу. "Система відмовила. Нижчі класи виплачують ціну за нещастя, яке нам нав’язали банки і спекулянти. І політики, яких ми обрали, не здатні цьому запобігти",- підкреслює чоловік.
"Вони не представляють нас" - такий один із слоганів маніфестантів.
Іспанці не змінили своїх вимог
Цю назву дала своїй книзі іспанська журналістка Пілар Веласко. "Вони безробітні і бачать усі привілеї політиків і банків. У Інтернеті можна прочитати сотні вимог демонстрантів. Вони дуже багато над цим працюють. Щоб висвітлити їхню роботу, ми, журналісти повинні бути "на ногах" протягом 24 годин. Спершу вони обговорюють усі питання у малих групах, а підсумки представляють на засіданнях".
Реформа виборчого законодавства, боротьба з корупцією, розподіл державної влади і сильніший громадський контроль за нею – ось вимоги, навколо яких об’єдналися демонстранти. А головна причина, яка примусила людей вийти на вулиці, – Іспанія обіймає перше місце за безробіттям у Європейському Союзі. Понад 20% населення нині – без роботи. Серед них кожен другий – у віці від 18 до 25 років.
Але навіть ті, хто працює, дуже часто обмежені короткотерміновими трудовими договорами. Таким чином, велику кількість демонстрантів складає молодь. До неї приєднується і старше покоління, яке не погоджується із підвищенням пенсійного віку з 65 до 67 років, а також із узаконеним спрощенням звільнень.
Молодь вимагає порядку серед хаосу
Молодь Іспанії часто називають "загубленим поколінням". Але Пілар Веласко не погоджується із таким кліше: "Покоління без майбутнього – цього у нас немає. Демонстранти мають свій голос і працюють навіть в умовах кризи. Спротив молодих людей намагається принести трохи порядку у весь цей хаос кризи. Єдиний шлях змінити ці темні часи - працювати, і молодь робить це".
Вона також розповіла, що у перші тижні демонстрацій на вулиці вийшли передусім молоді люди. Так завжди відбувається із протестами, адже молодь є їхнім рушієм. Але зараз представлені усі, хто зустрівся з кризою: 80-річні, 50-річні, сини, батьки, матері, дідусі і бабусі. Сьогодні свою незгоду демонструє уся країна.
На "майдани" вийшла уся країна
Протести дійшли і до півдня країни - Севільї. У андалузькій метрополії демонстранти зайняли головну площу міста. Вона була нещодавно відреставрована, на це виділили 90 мільйонів євро. Ці гроші, на думку протестувальників, могли б бути використані для інших цілей – для шкіл чи лікарень. Там їх також не вистачає, вважають вони.
Близько 6000 демонстрантів збиралося на майдані у Севільї. Протягом дня обговорювалося чимало запитань, переглядалося багато інформації і увечері на зборах ухвалювали колективне рішення.
Згідно з опитуваннями, протести підтримує близько 70% населення Іспанії. Демонстрації відбуваються на території усієї країни. Йоганнес фон Сімонс, студент за обміном з Німеччини, був присутній на демонстраціях у Севільї. У його колі знайомих також помітні сліди кризи – його співмешканці без роботи, а одна із подруг працює за дуже мізерні гроші. "Це треба собі уявити: кілька років вона могла стояти на власних ногах, а тепер знову повинна повертатися під опіку батьків",- описує скрутну ситуацію подруги Йоганнес.
Вибори покажуть
В останні тижні акції протесту набули меншої масштабності, ніж на початках. Але вже восени протестувальники очікують підсилення хвилі спротиву. І вони його отримають, вважає журналістка Пілар Веласко. "Демонстранти протестуватимуть доти, доки часи не зміняться на краще. Тут протестують для того, щоб щось змінити. Цілком можливо, що вони не досягнуть виконання усіх вимог, але бодай невелика зміна політичного курсу їм все-таки вдасться".
А в той час правляча партія спостерігає за тим, що трапиться далі, каже Веласко: "Ліві партії дослуховуються до демонстрантів. Вони знають, що ці люди можуть стати їхніми виборцями. Один чи два мільйони голосів, яких їм завжди не вистачало, - саме ними можуть стати люди на вулицях".
Вибори в Іспанії пройдуть 20 листопада. Тоді буде видно, що до того часу принесуть протести.
Автор: Христина Бондарєва, Моніка Ґрібелер
Редактор: Захар Бутирський