Розслідувати не поспішають

Юристи спільноти "Єромайдан SOS", які на волонтерських засадах супроводжують індивідуальні заяви потерпілих від побиття бійцями спецпідрозділу міліції "Беркут", скаржаться на затягування розгляду скарг їхніх клієнтів. "Генпрокурор Пшонка заявив у своєму виступі в парламенті 20 грудня, що бійці "Беркуту" на мають особових номерів і тому встановити тих, хто брав участь в побиті мирних громадян на Майдані 30 листопада, першого та 11 грудня, за його словами, неможливо", - сказала в бесіді з DW координатор спільноти "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук. За її словами, офіційна позиція Генпрокуратури не змінилася донині.

Депутати Верховної Ради від опозиції, які в супроводі пікетників Майдану прийшли до Віктора Пшонки восьмого січня, почули від нього про розслідування справи про побиття мирних громадян тільки одну новину: серед підозрюваних з'явилася ще одна особа. На офіційному сайті Генпрокуратури про це з'явилося повідомлення із посиланням на управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України. "Начальнику одного із управлінь ГУ МВС України в місті Києві оголошено про підозру у перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні службовою особою дій, які виходять за межі наданих їй повноважень під час подій, що відбулися 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності", - сказано в повідомленні. Ім'я цього службовця не назване, а жодної іншої інформації по розслідування побиття мирних громадян не оприлюднено.

Слідчі не поспішають

Правозахисники останніми тижнями неодноразово зверталися до Генпрокуратури із закликом притягти до відповідальності осіб, що віддавали злочинні накази "Беркуту". "Якщо неможливо встановити виконавців побиття мирних громадян, то встановити їхніх командирів дуже легко. Але влада уникає притягнення їх до відповідальності", - сказала Олександра Матвійчук. За її словами, юристи потерпілих дедалі менше сподіваються на встановлення істини та покарання винних національними засобами правосуддя і вже починають думати про звернення до Європейського суду з прав людини.

Один із таких потерпілих, Андрій Глембоцький, сказав DW, що він також незадоволений темпами реагування на його заяву правоохоронцями. "Перед Новим роком я телефонував до слідчого і питав, як просувається розгляд моєї заяви за майже місяць, що минув. У відповідь він попросив мене заїхати до нього і дати письмовий дозвіл на вилучення з лікарні медичних документів для проведення судово-медичної експертизи. Тобто, це означає, що за цілий місяць він не знайшов часу запитати в мене цей дозвіл і здійснити експертизу", - зазначив Глембоцький.

Він сказав, що не дуже сподівається на покарання тих, хто його побив. Але хоче, аби імена їхніх командувачів були встановлені і оприлюднені в пресі, в інтернеті та в соціальних мережах. "Мене би втішило, якби були названі ті частини, які брали участь в побитті мирних громадян. На мій погляд, було би важливо, щоби суспільство знало, що бійці з цих підрозділів брали участь в силовому розгоні людей", - сказав Глембоцький.

"Винних встановлять за нової влади"

Він подав заяву до міліції вже наступного дня після побиття. А вже в лікарні, де він лежав із травмами голови, плеча та спини, познайомився із хлопцями та дівчатами, які і не хотіли, або боялися вимагати покарання міліціянтів. "Тут виходить парадокс: щоби оскаржити дії спецпідрозділу міліції я мав подавати заяву до райвідділку міліції. Тому багато хто з молоді просто не вірив, що їхні права можна захистити та відстояти у правовий спосіб", - розповів Глембоцький.

Наприкінці грудня, за даними спільноти "Єромайдан SOS", налічувалося 63 звернення з індивідуальними заявами потерпілих від побиття міліціянтами. "Але серед решти потерпілих багато таких, хто боїться, чи не вірить у можливість оскарження міліцейських злочинів. Але тепер скаржників стає дедалі більше, і ми ще навіть не встигли їх порахувати", - повідомила Олександра Матвійчук.

Встановлення та покарання винних у побитті мирних маніфестантів буде можливе лише після зміни влади в державі, сказав в інтерв'ю DW член правління правозахисної організації "Інститут "Республіка" Михайло Лебідь. Він вважає, що навіть в разі винесення рішень на користь потерпілих Європейським судом з прав людини жертви міліцейської сваволі можуть отримати тільки грошову компенсацію, але і це не гарантується. "Тут справа на правова, а політична. Тому, якщо влада почне згідно із законами засуджувати тих, хто бив людей за її вказівками, в міліції почнеться розкол. І тоді влада стане беззахисною від народу", - вважає правозахисник.